ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БІЛЬШОВИЗАЦІЯ РАД

  Бібліографічне посилання: Солдатенко В.Ф. БІЛЬШОВИЗАЦІЯ РАД [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Bilshovyzatsiia_rad_1917 (останній перегляд: 24.08.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БІЛЬШОВИЗАЦІЯ РАД

БІЛЬШОВИЗАЦІЯ РАД – процес переходу рад робітн. і солдатських депутатів на більшовицькі позиції (див. Більшовики) з одночасним послабленням впливу на них меншовиків, есерів (див. Партія соціалістів-революціонерів), представників споріднених і однотипних з ними партій. Більшовики здійснювали подвійний вплив на ради: зсередини – через фракції і ззовні – через виборців шляхом відкликання депутатів та їх заміни. Більш ніж у 250 радах робітн. і солдатських депутатів, ств. в Україні в період мирного розвитку революції (берез.– лип. 1917; див. Лютнева революція 1917), було оформлено більшовицькі фракції. У виконкомі Київ. ради робітн. депутатів більшовики одержали 11 місць – 27,5 %, у Він. виконкомі у черв. збільшили своє представництво з 3 до 25 осіб – 12,5 % і т. д. У Харкові більшовицька фракція збільшилась у серед. літа в 3 рази і налічувала 120 депутатів (27 %), а у виконком ради увійшло 12 більшовиків (30 %). У виконкомі Катериносл. ради більшовики вибороли 7 місць (25 %). Ще більшої інтенсивності більшовизація набула після провалу корніловщини (див. Корнілова заколот 1917). Слідом за Петрогр. і Моск. радами більшовицьку резолюцію "Всю владу Радам" у верес. 1917 ухвалили ради багатьох нас. пунктів Донбасу, Одеси, Києва. Докорінні зміни сталися і в складі цих та ін. рад. У виконкомі Луган. ради більшовики здобули бл. 70 % місць, Київ. – 47, Маріупольської – 44, Миколаїв. – 39, Юзівської – 31 %. Лозунг "Вся влада Радам" восени перетворився фактично на заклик до збройного повстання. Більшовицький курс був підтриманий в Україні: з 67 рад України, що брали участь у Другому Всеросійському з'їзді рад, 38 висловилися за лозунг РСДРП(б) (ради Києва, Харкова, Луганська, Маріуполя, Вінниці, Полтави, Одеси, Миколаєва та ін.). Після перемоги Жовтневого збройного повстання в Петрограді (див. Жовтнева революція 1917) почався новий, завершальний етап Б. р. В Україні він був пов'язаний з боротьбою проти УЦР, яка проголосила утворення Української Народної Республіки, не визнавала більшовицького режиму. Перший Всеукраїнський з'їзд рад, на якому були представлені лише 60–66 рад України (Харків, 11–12 груд. 1917), проголосив Україну Республікою Рад, а владу УЦР – нечинною. На той час більшовицька фракція в Луган. раді становила 87 % місць, Дружківській – 80, Зіньківській – 77, Київ. – 68, Старокостянтинівській – 67, Новгород-Сіверській – 65, Кременчуцькій – 62, Одес. – 60, Сум. – 58, Ізюмській – 57, Бердянській – 56, Єлизаветградській – 50%. Супротивники більшовиків у радах України взимку 1917–18 швидко втрачали свої колиш. позиції. Більшовизовані ради стали осн. знаряддям зміцнення влади РСДРП(б).

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Гамрецький Ю.М. Ради робітничих депутатів України в 1917 році (період двовладдя). К., 1966
  2. Гамрецький Ю.М. та ін. Ради України в 1917 р. К., 1974
  3. Варгатюк П.Л., Солдатенко В.Ф. В огне трех революций. К., 1986.

Посилання:
  • БІЛЬШОВИКИ
  • ДРУГИЙ ВСЕРОСІЙСЬКИЙ З'ЇЗД РАД 1917
  • ХАРКІВ
  • КОРНІЛОВА ЗАКОЛОТ 1917
  • КИЇВ
  • ЛУГАНСЬК
  • ЛЮТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ 1917
  • МАРІУПОЛЬ
  • МЕНШОВИКИ
  • МИКОЛАЇВ
  • ОДЕСА
  • ПАРТІЯ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ
  • ПЕРШИЙ ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ З'ЇЗД РАД 1917
  • ПОЛТАВА
  • РОСІЙСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917–1918
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА
  • ВІННИЦЯ

  • Пов'язані терміни:
  • КОРНІЛОВА ЗАКОЛОТ 1917
  • РОСІЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)