ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БІЦІЛЛІ ПЕТРО МИХАЙЛОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Зленко Г.Д. БІЦІЛЛІ Петро Михайлович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Bitsilli_P (останній перегляд: 16.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БІЦІЛЛІ ПЕТРО МИХАЙЛОВИЧ

БІЦІЛЛІ Петро Михайлович (25(13).09.1879–25.08.1958) – історик-медієвіст, літературо- і мовознавець, культуролог. Н. в м. Одеса в дворянській родині, що мала предків-італійців, які мешкали в Албанії і брали участь у визвол. боротьбі греків проти Османської імперії, а перебравшись до Росії, стали учасниками Війни 1812. Закінчив Одес. 2-гу г-зію та історико-філол. ф-т Новорос. ун-ту (Одеса, 1904). Склав магістерський екзамен на каф-рі всесвітньої історії цього ун-ту й був обраний (1911) її приват-доцентом. Двічі їздив за кордон, де працював у б-ках та архівах Німеччини, Франції, Італії. У Петрогр. ун-ті 1917 захистив магістерську дис. (опоненти: рос. історик І.Гревс і рос. реліг. філософ, історик-медієвіст Л.Карсавін), після чого обраний проф. Новорос. ун-ту. Викладав також на місц. Вищих жін. курсах та в Політех. ін-ті. На поч. 1920 емігрував. До 1924 був проф. ун-ту в м. Скоп'є (Македонія); 1924–48 – проф. каф-ри всесвітньої історії Софійського ун-ту (Болгарія). Від 1944 мав рад. громадянство, проте до СРСР не повернувся; був звільнений з ун-ту без права на пенсію. Автор бл. 300 праць, перші з яких: "Салімбене. Нариси італійського життя ХIII ст." (1914, 1916), "Падіння Римської імперії" (1918), "Елементи середньовічної культури" (1919) – присвячені проблематиці романської к-ри середньовіччя й епохи Відродження (Ренесанс); вони багато в чому випередили свій час у висвітленні історико-психологічного та культурологічного методів у науці Росії та України. На еміграції Б. деякий час перебував під впливом ідей євразійства, в дусі яких підготував праці "Схід і Захід в історії Старого світу" (1922), "Католицтво й римська церква" (1923). Однак згодом він став одним із найгостріших і найпринциповіших критиків євразійської доктрини: "Народне і людське" (1925), "Два обличчя євразійства" (1927). Згодом повернувся до культурологічних сюжетів середньовіччя і особливо Ренесансу: "Нариси теорії історичної науки" (1925); "Місце Ренесансу в історії культури" (1938, 1996). У 1920–40-х рр. багато працював як історик рос. літ., досліджуючи творчість О.Пушкіна, М.Гоголя, Ф.Достоєвського, А.Чехова, І.Буніна, М.Зощенка: "Етюди про російську поезію" (1926); "Хрестоматія з історії російської літератури" (в 2-х ч., 1931, 1932); "Зощенко й Гоголь" (1932); "Трагедія російської культури"; "Іван Бунін як митець" (обидва – 1933); "Коротка історія російської літератури" (1934); "Нотатки про Толстого (Бунін і Толстой)" (1936); "Пушкін і Вяземський" (1939); "Творчість Чехова (Спроба стильового аналізу)" (1942); "Пушкін і проблема чистої поезії" (1944); "До питання про внутрішню форму роману Достоєвського" (1946); "Проблема людини в Гоголя" (1948). Широко відомий як лінгвіст, який цікавився природою мови, її функцією в культ. й літ. процесах: "Питання російської мовної культури" (1928); "Зі спостережень над російською ономастикою як культурно-історичним джерелом"; "Нація і мова" (обидва – 1929); "Чи можлива універсальна мова?" (1931); "Мова і народність" (1932); "До питання про характер російського мовного й літературного розвитку в Нові часи" (1936); "Нотатки про деякі особливості розвитку російської літературної мови" (1954). У царині українознавства Б. залишив розвідку "Проблема російсько-українських відносин у світлі історії" (1930), статтю "Поезія Шевченка" (1934), відгук на працю Д.Чижевського "Гегель в Росії" (1940).

П. у м. Софія.

дата публікації: 2003 р.

Праці:
  1. Избранное. София, 1993
  2. Элементы средневековой культуры. СПб., 1995
  3. Место Ренессанса в истории культуры. СПб., 1996
  4. Избранные труды по филологии. М., 1996.
Література:
  1. Дмитриев С.С. К истории советской исторической науки: Н.Л.Рубинштейн (1897–1963). "Ученые записки Горьковского государственного университета", 1964, т. 72
  2. Попова Т.Н. Из истории Новороссийского университета: П.М.Бицилли. В кн.: Бицилли П.М. Избранные труды по филологии. М., 1996.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БУНІН ІВАН ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • ЧЕХОВ АНТОН ПАВЛОВИЧ
  • ГОГОЛЯ МИКОЛИ ЛІТЕРАТУРНО-МЕМОРІАЛЬНІ МУЗЕЇ
  • ОДЕСА
  • ПУШКІН ОЛЕКСАНДР СЕРГІЙОВИЧ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • ВІДРОДЖЕННЯ
  • ВІЙНА 1812 Р.

  • Пов'язані терміни:
  • ІСТОРИКО-ФІЛОЛОГІЧНЕ ТОВАРИСТВО ПРИ ІМПЕРАТОРСЬКОМУ НОВОРОСІЙСЬКОМУ УНІВЕРСИТЕТІ
  • МЕДІЄВІСТИКА
  • ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • ЩЕПКІН ЄВГЕН МИКОЛАЙОВИЧ
  • ЗАПИСКИ ИМПЕРАТОРСКОГО НОВОРОССИЙСКОГО УНИВЕРСИТЕТА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)