ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БЛІЦКРИГ

  Бібліографічне посилання: Лисенко О.Є. БЛІЦКРИГ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Blitskrih (останній перегляд: 18.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БЛІЦКРИГ

БЛІЦКРИГ (нім. blitz – блискавка, krieg – війна), "блискавична війна" – одна з теорій ведення наступальної війни, розроблена нім. ген.-фельдмаршалом А. фон Шліффеном (1905).

Найважливіші положення Б.: випередження противника в зосередженні та розгортанні військ; досягнення переваги на вирішаль- них напрямах; раптовість нападу; дезорганізація тилових комунікацій та управління військами противника, знищення гол. сил противника шляхом розсічення й оточення великих угруповань; нещадний терор на зайнятих землях, використання "п'ятої колони".

Реалізація плану "блискавичної війни" під час Першої світової війни передбачала вторгнення нім. військ у Францію і після швидкого її завоювання перехід до спільного з австро-угор. армією наступу на Російську імперію. Завдяки наступу рос. армії на Сх. Пруссію та її успішним діям проти австро-угор. військ (див. Галицька битва 1914) вдалося зірвати стратегічні плани нім. командування. На Пн.-Зх. фронті рос. з'єднання ще з жовт. 1914 перейшли до стратегічної оборони, а на Пд.-Зх. взимку 1915 вели успішні бої за оволодіння Карпатами.

На теорії Б. базувався й план "Барбаросса". Теорія Б. зазнала краху і в Другій світовій війні внаслідок прорахунків нім. командування й недооцінки воєнно-екон. та патріотичного потенціалу противника.

У результаті літньо-осіннього наступу 1941 вермахт просунувся вглиб СРСР на відстань від 850 до 1250 км і наблизився до Ленінграда (нині Санкт-Петербург), Москви, Ростова-на-Дону (нині місто в РФ). Ціною величезних людських і матеріальних втрат ворога було зупинено. Відтак реалізувати план "Барбаросса" не вдалося: гітлерівці не змогли зламати здатність рад. ЗС до організованих дій. Після невдачі повторного удару на Москву (див. Битва під Москвою 1941–1942) військ. дії на більшій частині фронту набули позиційного характеру, і війна затяглася всупереч нім. планам.

Однією з гол. причин провалу "блискавичної війни" проти СРСР став героїзм людей, які зі зброєю в руках захищали свою рідну землю, й опір більшості поневоленого населення.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. История Великой Отечественной войны Советского Союза 1941–1945, т. 2. М., 1961
  2. Прусско-германский генеральный штаб 1940–1965. К его политической роли в истории. М., 1966
  3. Безыменский Л. Особая папка "Барбаросса". М., 1972
  4. Анфилов В.А. Провал "блицкрига". М., 1974
  5. Крах блицкрига: урок милитаристам и агрессорам (По материалам научной конференции в связи с 45-й годовщиной начала Великой Отечественной войны 1941–1945 гг.). М., 1987.

Посилання:
  • БАРБАРОССА, ПЛАН
  • БИТВА ПІД МОСКВОЮ 1941-1942 РР.
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ГАЛИЦЬКА БИТВА 1914
  • МОСКВА
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • ВЕРМАХТ

  • Пов'язані терміни:
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА ОБОРОННА ОПЕРАЦІЯ 1941
  • МОСКВА
  • ЦЕНТРАЛЬНИЙ ФРОНТ
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)