ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БЛЮХЕР ВАСИЛЬ КОСТЯНТИНОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Гриневич Л.В. БЛЮХЕР Василь Костянтинович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Blyukher_V (останній перегляд: 16.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БЛЮХЕР ВАСИЛЬ КОСТЯНТИНОВИЧ

БЛЮХЕР Василь Костянтинович (01.12(19.11).1890–09.11.1938) – рад. військ. діяч. Маршал Рад. Союзу (1935). Н. в с. Барщинка (поблизу м. Рибінськ Ярославської губ., РФ) в сел. родині. Від 1909 працював слюсарем на Митищинському вагонобуд. з-ді під Москвою. Учасник Першої світової війни, молодший унтер-офіцер. Чл. РСДРП(б)–ВКП(б) від 1916. Після Лютневої революції 1917 служив у 102-му запасному піх. полку в Самарі (нині місто в РФ), чл. полкового к-ту і міськ. ради солдатських депутатів, Військ.-революц. к-ту. Від листоп. 1917 перебував у Челябінську (нині місто в РФ). У берез.–верес. 1918 – командир Сх. загону, заст. командира уральського партизан. загону, головнокоманд. партизан. Уральської армії.

Від верес. 1918 – нач. 4-ї Уральської д-зії. Від лют. 1919 – пом. команд. 3-ї армії, від квіт. 1919 водночас – нач. В'ятського укріпрайону. Від серп. 1919 до трав. 1921 (з перервою кін. трав. – поч. лип. 1920) – команд. 51-ї стрілец. д-зії, нач. Каховського укріпрайону, Перекопської ударної групи, війська яких відзначилися в боях проти 0Російської армії ген.- лейтенанта П.Врангеля на Пд. України і в Криму.

У черв. 1921 – лип. 1922 – воєн. міністр Далекосх. республіки, головнокоманд. Нар.-революц. армії, надалі – командир-комісар 1-го Стрілец. корпусу. 1924–27 – гол. військ. радник при Китайс. революц. уряді в Гуанчжоу. 16 трав. 1927 – 7 серп. 1929 виконував обов'язки першого пом. команд. Укр. військ. округу. 1929–38 – команд. Далекосх. армії. Влітку 1938 під час боїв на оз. Хасан командував Далекосх. фронтом.

Кандидат у чл. ЦК ВКП(б), чл. Всерос. ЦВК (1921–24) і чл. ЦВК СРСР (1930–38), депутат ВР СРСР 1-го скликання. Нагороджений орденом Леніна, 5-ма орденами Червоного Прапора, орденом Червоної Зірки.

Репресований. Страчений.

дата публікації: 2003 р.

Праці:
  1. Статьи и речи. М., 1963.
Література:
  1. Пиха Д.Д. В.К.Блюхер на Україні. "УІЖ", 1964, № 6
  2. Душенькин В.В. Пролетарский маршал. М., 1973
  3. Блюхер В.В. По военным дорогам отца. Свердловск, 1984
  4. Василий Константинович Блюхер: Фотографии, документы, воспоминания современников. М., 1990
  5. Янгузов З.М. Забвения нет: Страницы жизни и полководческой деятельности Маршала Советского Союза В.К.Блюхера. Хабаровск, 1990
  6. Блюхер Г.Л. Воспоминания о муже, маршале В.К.Блюхере. Тюмень, 1996.

Посилання:
  • ЛЮТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ 1917
  • МОСКВА
  • ВРАНГЕЛЬ ПЕТРО МИКОЛАЙОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ГАВРО ЛАЙОШ (ЛЮДВИГ) МАТВІЙОВИЧ
  • ЛЮШКОВ ГЕНРІХ САМІЙЛОВИЧ
  • ЗАКРИТИЙ СУДОВИЙ ПРОЦЕС У СПРАВІ ВІЙСЬКОВО-ФАШИСТСЬКОГО ЗАКОЛОТУ 1937


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)