ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БЛЮМКІН ЯКІВ ГРИГОРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Федорова Л.Д. БЛЮМКІН Яків Григорович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Blyumkin_Ya (останній перегляд: 20.11.2017)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БЛЮМКІН ЯКІВ ГРИГОРОВИЧ

БЛЮМКІН Яків Григорович (справжнє ім'я та прізв. – Сімха-Янкель Гершев; 1898 – груд. 1929) – терорист, розвідник. Н. в м. Сосниця. Навч. в єврейс. шк., Одес. тех. уч-щі. Від 1917 – лівий есер. Діяв в Одесі, Харкові, Поволжі та Чувашії. Після Жовтневої революції 1917 повернувся в Одесу. Командир "залізного" загону 3-ї Рад. укр. армії, згодом – пом. нач. штабу армії, нач. інформаційного (розвідувального) відділу. Від черв. 1918 – зав. від. ВЧК. Один із убивць 6 лип. 1918 нім. посла графа В.Мірбаха. За власною пропозицією був направлений ЦК Партії лівих соціалістів-революціонерів (ПЛСР) в Україну. Чл. Бойової орг-ції (БО) ПЛСР і Правобереж. БО Укр. ПЛСР. Брав участь у підготовці замаху на гетьмана П. Скоропадського і звільненні з в'язниці чл. БО І.Каховської (обидва завдання не виконано). Організовував ревкоми і повстанські загони на Поділлі. 1919 із встановленням рад. влади в Києві – секретар Київ. к-ту укр. ПЛСР (під псевд. Г.Вишневський), співпрацівник газ. "Борьба". Того самого року переїхав до Москви, перейшов у Союз максималістів. Призначений уповноваженим Особливого від. 13-ї армії у боротьбі зі шпигунством, здійснював диверсійну й розвідувальну діяльність у тилу Добровольчої армії. 1920 – комісар штабу Червоної армії Гілянської республіки (Іран), чл. ЦК Перської комуніст. партії. З 1921 – чл. РКП(б), працював пом. з особливих доручень при наркомі військ. справ Л.Троцькому, в Іноз. від. ОДПУ, наркоматі торгівлі. Був резидентом рад. розвідки в країнах Європи, Палестині, на Кавказі, у Монголії, Китаї, Сирії, Єгипті тощо. Підтримував зв'язок з Троцьким, який перебував на еміграції.

Страчений. Похований у Москві.


Література:
  1. Овруцкий Л., Разгон А. Яков Блюмкин: Из жизни террориста. "Горизонт", 1991, № 11–12.

Посилання:
  • ДОБРОВОЛЬЧА АРМІЯ
  • ХАРКІВ
  • КИЇВ
  • МОСКВА
  • ОДЕСА
  • ПАРТІЯ ЛІВИХ СОЦІАЛІСТІВ-РЕВОЛЮЦІОНЕРІВ (ПЛСР), ЛІВІ ЕСЕРИ
  • ПОДІЛЬСЬКА ЗЕМЛЯ
  • РОСІЙСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ 1917–1918
  • СКОРОПАДСЬКИЙ ПАВЛО ПЕТРОВИЧ
  • ТРОЦЬКИЙ ЛЕВ ДАВИДОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)