Бібліографічне посилання: Черніков І.Ф.
БЛИЗЬКОСХІДНИЙ ІНCТИТУТ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Blyzkoskhidnyj_instytut (останній перегляд: 22.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці
БЛИЗЬКОСХІДНИЙ ІНCТИТУТ
БЛИЗЬКОСХІДНИЙ ІНСТИТУТ (відомий ще як "Інститут східних мов"). Заснований у Києві навесні 1918 зусиллями професорів Є.Сташевського, П.Богаєвського та І.Бабата (вони ж були, послідовно, його ректорами). Мав у своєму складі консульський і комерційний ф-ти, призначався для підготовки дипломатичних кадрів незалежної України. Програмою передбачалось опанування студентами мов, історії та к-ри близько-, середньосх. та балканських країн. Араб. і турец. мови викладав 0Т.Кезма, перську – М.Джафар та П.Лозієв, історію – А.Кримський. 1920 Б.і. реорганізовано в Ін-т зовн. зносин з навч. циклами: близькосх., англосаксонським, герм., романським, слов'ян. У подальшому ін-т перетворено на Торг.-пром. технікум, при якому з 1924 функціонував Вищий семінар сходознавства ім. Н.Наріманова, де читалися лекції, доповіді, захищалися дипломні роботи. Доробок семінару – вид. "Востоковедение. Etudes orientales" (1925), що містило матеріали Л.Левитського, Б.Курца, І.Фальковича та ін. 1925 семінар об'єднався з аналогічним семінаром, що діяв при Київ. ін-ті нар. г-ва, після чого центр орієнталістики став незабаром філіалом утвореної 1926 в Харкові Всеукр. наук. асоц. сходознавства. |