ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БОБРОК-ВОЛИНСЬКИЙ ДМИТРО МИХАЙЛОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Шабульдо Ф.М. БОБРОК-ВОЛИНСЬКИЙ Дмитро Михайлович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Bobrok_Volynskyj_D (останній перегляд: 20.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БОБРОК-ВОЛИНСЬКИЙ ДМИТРО МИХАЙЛОВИЧ

БОБРОК-ВОЛИНСЬКИЙ Дмитро Михайлович (р. н. невід. – після 1389) – полководець і політ. діяч Великого князівства Московського останньої третини 14 ст. з династії Гедиміновичів. Син Коріята-Михайла, князя Новгородка Литовського (сучасне м. Новогрудок у Білорусі), онук вел. кн. литов. Гедиміна. 1356 був одружений з дочкою вел. кн. моск. Івана II Івановича Красного, ім'я якої письмові джерела дають по-різному (Анна, Любов). Засн. відомого в Росії роду Волинських. Вірогідно, що прізвиська "Боброк-Волинський", "Волинець" дістав від назви свого першого маєтку – волості Бібрка поблизу м. Львів, якою міг володіти після приходу старших братів-князів Коріятовичів на Волинь і Поділля (1344) з метою розширення і оборони володінь Великого князівства Литовського в цьому регіоні. Виїхав до Пн.-Сх. Русі, ймовірно, через несприятливі обставини, що склалися для його родини внаслідок походу військ польс. короля Казимира III Великого на Волинь 1366. Спершу – тисяцький у вел. кн. суздальсько-нижегородського Дмитра Костянтиновича Старшого, з 1371 – воєвода на моск. службі. Того самого року завдав поразки війську вел. кн. рязанського Олега Івановича у битві біля Скорнищева (нині с. Каніщево Рязанської обл., РФ) і брав участь в укладенні литов.-моск. перемир'я. Посів одне з перших місць у феод. еліті Великого князівства Московського, зміцненню якого сприяв як полководець. Його ім'я першим значиться серед свідків на духівниці Дмитрія Донського 1389. Був одним з кер. успішних походів моск. полків на ординське м. Булгар Великий (1377) і чернігово-сіверські землі Великого князівства Литовського (1379). Прославлений в історико-літ. пам'ятках т. зв. Куликовського циклу як один з організаторів розгрому золотоординського війська темника Мамая у Куликовській битві 1380. Згідно з деякими літописами, загинув (1399) у битві біля р. Ворскла (прит. Дніпра), б'ючись з ординцями на боці війська вел. кн. литов. Вітовта.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Puzyna J. Koriat i Koriatowicze oraz sprawa podolska. В кн.: Ateneum Wilenskie, r. 4. Wilno, 1936
  2. Веселовский С.Б. Исследования по истории класса служилых землевладельцев. М., 1969.

Посилання:
  • БУЛГАР ВЕЛИКИЙ
  • ДМИТРІЙ ДОНСЬКОЙ
  • ГЕДИМІНОВИЧІ
  • КАЗИМИР ІІІ ВЕЛИКИЙ
  • КОРІЯТОВИЧІ
  • КУЛИКОВСЬКА БИТВА 1380
  • ЛЬВІВ
  • МАМАЙ
  • ПОДІЛЬСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ТИСЯЦЬКИЙ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО МОСКОВСЬКЕ
  • ВІТОВТ (ВІТАУТАС)
  • ВОЛИНЬ

  • Пов'язані терміни:
  • ДМИТРІЙ ДОНСЬКОЙ
  • КОРІЯТОВИЧІ
  • КУЛИКОВСЬКА БИТВА 1380


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)