Бібліографічне посилання: Томазов В.В. БОБИРІ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Bobyri_rid (останній перегляд: 13.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БОБИРІ – козац.-старшинський, згодом дворянський рід, що походив від шляхтича Данила Федоровича Б., корсунського старости (1686) та полк. правобереж. Війська Запорозького (1686). Згодом Данило оселився в Гетьманщині та обіймав уряд військового товариша (1691). Його нащадки утворили в м-ку Стольне (нині село Менського р-ну Черніг. обл.) династію столенських сотників Чернігівського полку: цей уряд посідав його син Іван Данилович, 1727–54 – онук Роман Іванович. Сотниками столенськими були і правнуки родозасновника: 1770–79 – Іван Романович та 1779–84 – Степан Романович. Після скасування козац. чинів Іван Романович був прокурором Черніг. губернського магістрату (1792) та Черніг. верхньої розправи (1799). Його брат – Степан Романович – учасник багатьох військ. кампаній кін. 18 – поч. 19 ст., ген.-майор та шеф Ізюмського гусарського полку.

Рід Б. внесено до 2-ї та 3-ї ч. Родовідної книги Черніг. губернії.