ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БОГОРОДИЦЬКА ФОРТЕЦЯ

  Бібліографічне посилання: Вирський Д.С. БОГОРОДИЦЬКА ФОРТЕЦЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Bogorodytska_fortetsia (останній перегляд: 23.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БОГОРОДИЦЬКА ФОРТЕЦЯ

БОГОРОДИЦЬКА ФОРТЕЦЯ – укріплення в нижній течії р. Самара (прит. Дніпра), на правому її березі біля запороз. м-ка Самара (нині це тер. м. Новомосковськ). Її спорудження (розпочалося 22(12) лип. 1687 і наступного року здебільшого завершилося) було пов'язане з підготовкою до Кримського походу 1689 (див. Кримські походи 1687 і 1689). Контролювали буд-во гетьман І.Мазепа та рос. воєначальник Л.Неплюєв. Крім функцій прикордонного укріплення, Б.ф. мала посилити контроль уряду над Запорозькою Січчю (фактично заступити місце колиш. Кодака). Запорожці негативно ставилися до її існування. 1691 Б.ф. оволоділи повстанці Петрика (див. П.Іваненко); він же контролював її певний час і 1692–93. Бої та пошесті спустошили фортецю. Після походу 1697 рос.-укр. військ на Кримське ханство її вирішили відбудувати, що й було зроблено 1698. І.Мазепа оселив тут робітників, які мали виготовляти селітру, але 1701 запорожці розігнали їх. Кіш Запороз. Січі не раз протестував перед царем, вимагаючи лікві- дації Б.ф. 1708 біля фортеці точилися бої між запорожцями, учасниками Булавінського повстання 1707–1709, та урядовими військами. За умовами Прутського трактату 1711 Б.ф. була зруйнована. Під час російсько-турецької війни 1735–1739 укріплення відновлене під назвою Самарський ретраншемент (1736), що після війни злився з м-ком Самара. За миром 1742, р. Самара стала прикордонною рікою. Вздовж її берегів подовжено укріплену Українську лінію 17 ст., до якої включили і Старосамарську фортецю. Того ж року Самара тимчасово увійшла до складу Гетьманщини, ставши сотенним м-ком Полтавського полку. В цей час її нас. швидко зростало за рахунок при- бульців з Полтавщини. 23 серп. 1744 (за сенатським указом) тут відновилася влада Коша Запороз. Січі. М-ко стало центром Самарської паланки. Залишки Б.ф. не збереглися.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Мицик Ю.А. та ін. Місто на Самарі. Дніпропетровськ, 1994
  2. Архів Коша Нової Запорозької Січі. Корпус документів 1734–1775, т. 1. К., 1998.

Посилання:
  • БУЛАВІНСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1707-1709 РР.
  • ГЕТЬМАНЩИНА
  • ІВАНЕНКО ПЕТРО ІВАНОВИЧ
  • КОДАК
  • КРИМСЬКЕ ХАНСТВО
  • КРИМСЬКІ ПОХОДИ 1687 І 1689
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • НОВОМОСКОВСЬК
  • ПОЛТАВСЬКИЙ ПОЛК
  • ПРУТСЬКИЙ ТРАКТАТ 1711
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1735–1739
  • САМАРСЬКА ПАЛАНКА
  • УКРАЇНСЬКА ЛІНІЯ (СИСТЕМА ОБОРОННИХ СПОРУД) (XVII СТ.)
  • ЗАПОРОЗЬКА СІЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)