ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БОЯН

  Бібліографічне посилання: Вілкул Т.Л. БОЯН [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Boian_poet (останній перегляд: 17.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БОЯН

БОЯН – 1) легендарний поет, що згадується у "Слові о полку Ігоревім", а також "Задонщині". У тексті "Слова..." його названо "віщим", а манера його "співу" протиставлена стилю самого автора "Слова...". Можливо, він жив при дворі кн. Святослава Ярославича, був у особливих стосунках із черніг. та тмутороканськими князями (див. Тмутороканське князівство). Оригінальні тв. Б. до нас не дійшли, йому приписують дві "припевки" у "Слові...", іноді – кілька більш великих уривків. Вважають, що у творчості Б. відобразилися традиції сканд. скальдів;

2) символічне найменування давньорус. дружинного поета взагалі.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Адрианова-Перетц В.П. "Слово о полку Игореве" и памятники русской литературы XI–ХIII вв. Л., 1968
  2. Шарыпкин Д.М. "Рек Боян и Ходына…" (К вопросу о поэзии скальдов и "Слова о полку Игореве"). "Скандинавский сборник", 1973, вып. 18
  3. Словарь книжников и книжности Древней Руси, вып. 1. Л., 1987
  4. Котляр М.Ф. Історичні портрети. К., 1998.

Посилання:
  • ПОЛЬСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1830–1831
  • СВЯТОСЛАВ ЯРОСЛАВИЧ
  • ТМУТОРОКАНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО

  • Пов'язані терміни:
  • БОЯН, НАЗВА МУЗ. Т-ВА
  • ФЕДАК СТЕПАН
  • ІСТОРИЧНІ УКРАЇНСЬКІ ПІСНІ
  • КОЛЕССА МИКОЛА ФІЛАРЕТОВИЧ
  • КОШИЦЬ ОЛЕКСАНДР АНТОНОВИЧ
  • НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ
  • СТАРИЦЬКА МАРІЯ МИХАЙЛІВНА
  • ВЕЛЕС, ВОЛОС


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)