ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БОЯРИ

  Бібліографічне посилання: Котляр М.Ф. БОЯРИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Boiary (останній перегляд: 20.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БОЯРИ

БОЯРИ (від давньотюркського "бояр", "боіла" – благородний, знатний) – панівний (поряд із князями) прошарок людності Київської Русі й середньовічної України. У давньорус. джерелах виступають ще й під назвами "княжі мужі", "кращі мужі" та ін. Уперше з'являються на сторінках літописів у 10 ст. насамперед як чл. князівської дружини. Вже в 40-х рр. 10 ст. починають відігравати важливу роль в управлінні д-вою і зовн. політиці (воєвода Свенельд при Ігорі Старому, Святославі Ігоревичі та Ярополку Святославичі). З Б. складалася княжа рада, яка в деяких князівствах перетворилася на постійний орган. Спочатку (в 10–11 ст.) Б. повністю залежали від князя, котрий "утримував" їх, тому вони не були осібною сусп.-політ. силою. Становище змінилося з 40–50-х рр. 12 ст., тоді Б. почали активно втручатись у держ. справи, прагнули підкорити собі князів, більша ч. яких вела перманентну війну за велике київ. княжіння та володіння "частью" в Руській землі і потрапила, таким чином, у значну залежність від безпосередніх начальників військ. загонів – Б. Особливої могутності Б. досягли у Новгородській землі і Галицькій землі. Починаючи з 30-х рр. 12 ст., Новгород Великий перетворився на Новгородську боярську республіку, в якій князь відігравав роль найманого воєводи (на зразок італ. кондотьєрів-найманців). У Галицькому князівстві Б. підкорили собі кн. Ярослава Володимировича, втручалися навіть у його особисте життя, а його сина Володимира Ярославича вигнали з князівства. Роман Мстиславич, засн. Галицько-Волинського князівства, вживав рішучих заходів до ліквідації боярського опору його владі, та передчасна загибель (1205) не дала змоги довести справу до кінця. Уцілілі Б. вигнали вдову Романа з дітьми Данилом і Васильком з князівства і 40 років порядкували у Галицькій землі і Волинській землі, садячи на престоли покірних їм князів-маріонеток, а то й запрошуючи угор. окупантів, аби тільки захистити власні інтереси й маєтності.Удільна роздробленість Давньої Русі (40-ві рр. 12–13 ст.) стала, як вважають сучасні історики, одним з негативних наслідків сепаратистських устремлінь Б., які не бажали коритися вел. кн. у Києві й керувалися власними інтересами. Значну сусп.-політ. силу Б. зберігали і в наступних століттях. Напр., 1340 вони отруїли галицько-волин. кн. Юрія II Болеслава і майже на 10 років створили боярську республіку. У 15– 17 ст. Б. трансформуються у магнатів і шляхту.

Сусп.-політ. могутність Б. ґрунтувалася на їхньому екон. потенціалі. Від поч. і до серед. 12 ст. вони набувають земельні володіння, що робить їх матеріально незалежними від князів і дає змогу проводити власну політику. Джерелом землеволодінь Б. були старі володіння племінної знаті (що частково перетворилася на Б.), загарбання сел. общинних земель і наділи від князів, котрі були зацікавлені в боярській підтримці й прихильності. Своїми землями Б. володіли як безумовною власністю ( вотчинами), яку князі не мали права у них відбирати.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Пресняков А.Е. Княжое право в Древней Руси. СПб., 1909
  2. Свердлов М.Б. Генезис и структура феодального общества в Древней Руси. Л., 1983
  3. Котляр Н.Ф. Древнерусская государственность. СПб., 1998.

Посилання:
  • ДРУЖИНА
  • ГАЛИЦЬКА ЗЕМЛЯ
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ІГОР, ІГОР СТАРИЙ
  • КНЯЗЬ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • МАГНАТИ
  • НОВГОРОД ВЕЛИКИЙ
  • НОВГОРОДСЬКА БОЯРСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • РОМАН МСТИСЛАВИЧ, РОМАН-БОРИС МСТИСЛАВИЧ
  • РУСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • СВЕНЕЛЬД ВОЄВОДА
  • СВЯТОСЛАВ ІГОРЕВИЧ
  • УДІЛЬНА РОЗДРОБЛЕНІСТЬ
  • ВОЛОДИМИР ЯРОСЛАВИЧ
  • ВОЛИНСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ВОТЧИНА
  • ЯРОПОЛК СВЯТОСЛАВИЧ
  • ЯРОСЛАВ ВОЛОДИМИРОВИЧ
  • ЮРІЙ II, ЮРІЙ-БОЛЕСЛАВ ТРОЙДЕНОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • БОЯРИ ПУТНІ
  • БОЯРИ-СЛУГИ
  • БОЯРСЬКА ДУМА
  • ДЕМОКРАТІЯ
  • ДМИТРІЙ ДОНСЬКОЙ
  • ДОГОВОРИ КИЇВСЬКОЇ РУСІ З ВІЗАНТІЄЮ
  • ДОМІНІАЛЬНИЙ СУД
  • ДРУЖИНА
  • ДВОРЯНСТВО
  • ДЯКЛО
  • ДИТИНЕЦЬ
  • ФЕОДАЛІЗМ В УКРАЇНІ
  • ГАЛИЦЬКІ ПОВСТАННЯ (1145, 1170, 1189)
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ГОРОДЕЛЬСЬКА УНІЯ 1413
  • КАМЕНЕЦЬ
  • ХАЛЕЦЬКІ, БОЯРСЬКИЙ РІД
  • ХОДИКИ
  • ХРЕЩЕННЯ РУСІ 987–989
  • КНЯЗЬ
  • КОРОСТИШІВ
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • КИЇВСЬКІ ПОВСТАННЯ 11–12 СТОЛІТЬ, ПОВСТАННЯ КИЯН 1068, 1113, 1146 ТА 1157 РОКІВ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА (11-14 СТ.)
  • КИРИЛИЧНА УКРАЇНСЬКА РУКОПИСНА ПИСЕМНІСТЬ 11–17 СТ.
  • ЛИТОВСЬКА МЕТРИКА
  • МАГНАТИ
  • МІЩАНИ
  • МІЖНАРОДНА АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНІСТІВ ТА МІЖНАРОДНІ КОНГРЕСИ УКРАЇНІСТІВ
  • МОЛЕНІЄ ДАНИЇЛА ЗАТОЧНИКА
  • МИТНА СИСТЕМА
  • НАДВІРНЕ ВІЙСЬКО
  • НОВГОРОДСЬКА БОЯРСЬКА РЕСПУБЛІКА
  • ОЛЕКСАНДР ВСЕВОЛОДИЧ
  • ОРДІН-НАЩОКІН АФАНАСІЙ ЛАВРЕНТІЙОВИЧ
  • ОТРОК
  • ПОЛЬСЬКО-МОСКОВСЬКА ВІЙНА 1617–1618
  • ПОСАДНИК
  • РЮРИК
  • РОСТИСЛАВИЧІ ГАЛИЦЬКІ
  • САПІГИ
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • СЯБРИ (СПІВВЛАСНИКИ, СПІВУЧАСНИКИ, ПАЙОВИКИ, ПРИЯТЕЛІ)
  • СІВЕРСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • СОЛТИС, СІЛЬС. СТАРОСТА
  • СТАРОДУБСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • СТАРЦІ ГРАДСЬКІ, СТАРІЙШИНИ ЛЮДСЬКІ
  • СИГІЗМУНД КЕЙСТУТОВИЧ
  • ЦЕРКОВНІ СЕЛЯНИ
  • ТИВУН
  • УНІВСЬКА СВЯТО-УСПЕНСЬКА ЛАВРА
  • ВОЛОДИМИР СВЯТОСЛАВИЧ СВЯТИЙ
  • ВОЛОДИМИР ЯРОСЛАВИЧ
  • ВОЛОДИСЛАВ КОРМИЛЬЧИЧ
  • ВОТЧИНА
  • ЗЕМЕЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
  • ЗЕМСЬКОГО СОБОРУ РІШЕННЯ 1653
  • ЗЕМ'ЯНИ, ЯК ПОНЯТТЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)