ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БОЯРИ-СЛУГИ

  Бібліографічне посилання: Гурбик А.О. БОЯРИ-СЛУГИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Boiary_sluhy (останній перегляд: 22.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БОЯРИ-СЛУГИ

БОЯРИ-СЛУГИ – представники нижчого прошарку боярського стану (див. Бояри), які зобов'язані були відбувати нормовану військ. та ін. служби у князів і панів за право користування землею. Починаючи з 14 ст., вони володіли наділами як на великокнязівських землях, так і на землях князів та панів. У подальшому підпорядковані князям Б.-с. розшарувалися на напівпривілейованих зем'ян (з частковим шляхетським правом) та особисто непривілейованих "панцирних бояр", які не мали особистого шляхетства. Чимало Б.-с. часто виходили за нижню станову межу бояр і знижували свій статус до рівня напівтяглового нас. – бояр путніх та селян-слуг. На укр. землях у складі Великого князівства Литовського існували регіональні відмінності у становленні та становищі Б.-с. На Волині етапними у формуванні прошарку Б.-с. були кін. 14, 30-ті–40-ві рр. 15, поч. 16 ст., коли разом із значними земельними пожалуваннями вел. князів волин. магнатам і шляхті було передано й численні роди Б.-с. На Київщині етапними у формуванні прошарку Б.-с. були серед. 14 – поч. 15 ст., серед. 15, 1-ша пол. 16 ст., що було пов'язано із заходами Володимира Ольгердовича, Вітовта, Олельковичів та намісників-державців. Врешті-решт, Б.-с. на Київщині виявилися переважно підпорядкованими київ. замкам ("пригородам") і протягом 16 ст. розшарувалися на замкових зем'ян-ленників і "панцирних бояр". Згодом частина Б.-с., яка втратила чи так і не досягла станових привілеїв, злилася з укр. козацтвом і вже в новому статусі виборювала свої станові права.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Леонтович Ф.И. Бояре и служилые люди в Литовско-Русском государстве. "Журнал Министерства юстиции", 1907, № 5
  2. Лаппо И. К истории сословного строя Великого княжества Литовского. Конные мещане витебские в XVI ст. В кн.: Сборник статей, посвященных В.О.Ключевскому. М., 1909
  3. Грицкевич А.П. Формирование феодального сословия в Великом княжестве Литовском и его правовые основы (XV–XVI вв.). В кн.: Первый Литовский статут: Материалы республиканской научной конференции, посвященной 450-летию Первого статута. Вильнюс, 1982
  4. Яковенко Н.М. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна). К., 1993.

Посилання:
  • БОЯРИ
  • БОЯРИ ПУТНІ
  • КНЯЗІВСТВО, ТЕРМІН
  • КОЗАЦТВО УКРАЇНСЬКЕ
  • МАГНАТИ
  • ОЛЕЛЬКОВИЧІ
  • ПАНИ
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ
  • ВІТОВТ (ВІТАУТАС)
  • ВОЛОДИМИР ОЛЬГЕРДОВИЧ
  • ВОЛИНЬ
  • ЗЕМ'ЯНИ, ЯК ПОНЯТТЯ

  • Пов'язані терміни:
  • АГРАРНА РЕФОРМА 16 СТ.
  • БОЯРИ ПУТНІ
  • ДВОРИЩЕ
  • КОЗАЦТВО УКРАЇНСЬКЕ
  • ЗАПОРОЗЬКА СІЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)