ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БОЙЧЕНКО ОЛЕКСАНДР МАКСИМОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Прилуцький В.І. БОЙЧЕНКО Олександр Максимович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Bojchenko_O (останній перегляд: 22.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БОЙЧЕНКО ОЛЕКСАНДР МАКСИМОВИЧ

БОЙЧЕНКО Олександр Максимович (22.11.1903–30.05.1950) – один з кер. ЛКСМУ, письменник. Н. в м. Київ у сім'ї робітника-залізничника. Навч. у київ. залізничному початковому міськ. уч-щі та уч-щі Пд.-Зх. залізниці. Працював за фахом, очолював комсомольський осередок залізничного вузла Київ-2. 1923–26 – на профспілковій роботі на ст. Крути (між м. Ніжин і м. Бахмач). Від 1926 – на керівній комсомольській роботі: секретар райкому, Київ. окружного к-ту, зав. від. та 2-й секретар ЦК ЛКСМУ. 1930–32 – ген. секретар ЦК ЛКСМУ, чл. ЦК і канд. у чл. Орг. бюро ЦК КП(б)У. Від листоп. 1932 через хворобу залишив роботу в комсомолі. Прикутий тяжким недугом до ліжка, останні 10 років життя присвятив літ. праці: автор повісті-трилогії "Молодість" (незакінчена; Респ. комсомольська премія ім. М.Островського, 1966, посмертно).

П. у м. Київ.

дата публікації: 2003 р.

Праці:
  1. Молодість. К., 1976.
Література:
  1. Савчук О. Олександр Бойченко. К., 1957
  2. Не вгасає його молодості світ. К., 1983.

Посилання:
  • БАХМАЧ
  • КИЇВ
  • НІЖИН

  • Пов'язані терміни:
  • ВСЕУКРАЇНСЬКА РЕДАКЦІЯ ІСТОРІЇ ФАБРИК І ЗАВОДІВ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)