Бібліографічне посилання: Білокінь С.І. БОЙЧУК Михайло Львович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Bojchuk_M (останній перегляд: 17.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БОЙЧУК Михайло Львович (30. 10.1882–13.07.1937) – митець-монументаліст, графік, фундатор потужної шк. художників-бойчукістів в укр. мист-ві 1920-х рр. Чл. НТШ (1912) та Укр. наук. т-ва (після 1917). Н. в с. Романівка (нині село Теребовлянського р-ну Терноп. обл.) в сім'ї незаможного селянина. Отримавши матеріальну допомогу від НТШ та митрополита А.Шептицького, навч. у Віденській (з 1899), Краківській та Мюнхенській (1906–07) академіях мист-в. 1908–11 удосконалював свою майстерність у Парижі, де заглибився у вивчення староукр. та укр. нар. мист-ва, створив мистецьку шк. (М.Касперович, С.Налепинська). Прагнув почати відродження новітнього укр. мист-ва, спираючись на мистецьку спадщину Київської Русі. Настанови Б. знайшли розуміння у франц. мистецьких критиків (Г.Аполлінер, А.Сальмон). Після подорожі до Італії вернувся на батьківщину, працював над монументальними розписами у Львові (1911–12), провів реставраційні роботи (1912–14) у с. Лемеші (нині село Козелецького р-ну Черніг. обл.). 1917 оселився в Києві. Один із професорів-фундаторів (1917) укр. держ. Акад. мист-в (з 1922 – Ін-т пластичного мист-ва, з 1924 – Київ. худож. ін-т). Працював і як реставратор ( Софійський собор, Музей мистецтв імені Богдана і Варвари Ханенків, Чернігівський Єлецький Свято-Успенський монастир). Відіграв видатну роль у заснуванні й розбудові вищої мистецької освіти в Україні. Ставши чл. Акад. революц. мист-ва України (1925), виступив як худож.-новатор, піонер укр. монументального мист-ва, заклавши його основи й підготувавши плеяду учнів (Т.Бойчук, А.Іванова, С.Колос, І.Липківський, О.Павленко, І.Падалка, В.Седляр). Гол. монументальні твори бойчукістів – розписи Луцьких казарм у Києві (1919), санаторію ім. ВУЦВК на Хаджибейському лимані в Одесі (1928), Червонозаводського театру в Харкові (1933–35). 1930–32 вів каф-ру композиції у ленінгр. Акад. мист-в. У 2-й пол. 1930-х рр. художники-бойчукісти були здебільшого репресовані, а всі монументальні твори знищені.

Страчений у м. Київ.