Бібліографічне посилання: Попик В.І. БОНАПАРТИЗМ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Bonapartyzm (останній перегляд: 18.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БОНАПАРТИЗМ – поширений в Європі кін. 18 – поч. 20 ст. спосіб вирішення назрілих проблем сусп. розвитку "зверху", недемократ. шляхом, на основі лавірування між інтересами великої буржуазії, старої феод. еліти і, певною мірою, дрібних власників. Зародився у Франції у формі авторитарної влади Наполеона І Бонапарта. Характерними ознаками його були: значне обмеження масових демократ. рухів, зосередження влади в руках поліційно-бюрократичного апарату, який спирається на військові та клерикальні кола, і водночас – широке використання соціальної демагогії і шовіністичної пропаганди, побутування ілюзії всенародності тогочасної влади. Б. був непоодиноким явищем в історії. У Франції бонапартистську диктатуру було відновлено в серед. 19 ст. Наполеоном III. Варіаціями Б. була політика: уряду О.Бісмарка в Німеччині, Російської імперії періоду столипінської реформи, діяльності О.Керенського, режиму П.Скоропадського в Україні (див. Українська Держава).