ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БОРЗНА

  Бібліографічне посилання: Верменич Я.В. БОРЗНА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Borzna_mst (останній перегляд: 22.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БОРЗНА

БОРЗНА – місто Черніг. обл., райцентр. Розташов. на р. Борзенка (прит. р. Борзна, бас. Дніпра), за 14 км від залізничної ст. Доч. Нас. 14,2 тис. осіб (2001).

Тер. Б. заселена у найдавніші часи. Розкопано 2 кургани зі скіф. похованнями, виявлено залишки городища часів Київської Русі. Село Б. існувало з серед. 16 ст. (1500–1618 – у складі Рос. д-ви, пізніше – у складі Польщі). Б. стала містом 1634, діставши магдебурзьке право. 1648–49 та 1654–55 – центр Борзнянського полку, а після ліквідації цього полку увійшла як сотенне місто спочатку до складу Чернігівського полку (серп. 1649–54), а потім до складу Ніжинського полку (1655– 1782). 1655 наказний гетьман І.Золотаренко одержав Б. як винагороду. 1663 зруйнована поляками, але невдовзі відбудована у вигляді фортеці з баштами. Від 1765 мала статус містечка. У 18 ст. половина осель містечка належала ген. обозному, ніжин. полк. С.Кочубею та його нащадкам. З 1782 – повітовий центр Черніг. намісництва, з 1796 – Малорос., з 1802 – Черніг. губ. 1802 тут мешкало 6595 осіб.

Від серед. 19 ст. Б. – центр хлібної торгівлі, 1855 збудовано 2 цегельних з-ди, 1866 діяли 3 цегельних, 5 гончарних з-дів, було 5 кам'яних церков, з 1897 діяли цукр. з-д, 2 винокурних, 14 цегельних, 5 шкіряних з-дів.

З 1923 Б. – смт у складі Конотопської округи. Від 1932 – у складі Черніг. обл. В роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 з 11 верес. 1941 по 8 верес. 1943 було окуповане гітлерівцями.

Райцентр 1923–62 та з 1965. Від 1966 Б. – місто.

Уродженцями міста є укр. педагог, діячка нар. освіти Х.Д.Алчевська, укр. кобзар А.Гребінь, укр. скульптор Г.Кальченко. Пам'ятники Б.Хмельницькому (1954), Т.Шевченку (1965). У місті народився С.Палій – керівник нац.-визвол. боротьби на Правобережній Україні.

Серед археол. пам'яток: кургани 2–1 тис. до н. е.; городища 12–13, 16–17 ст., залишки поселень 2 тис. до н. е., 1–5, 14–16 ст.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. ІМіС УРСР. Чернігівська область. К., 1972
  2. Кривошея В.В., Кривошея І.І. Нариси історії Чернігівщини періоду козацтва, ч. 1. К., 1999.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АЛЧЕВСЬК
  • БОРЗНЯНСЬКИЙ ПОЛК
  • КАЛЬЧЕНКО ГАЛИНА НИКИФОРІВНА
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • КОНОТОПСЬКА ОКРУГА
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • МАГДЕБУРЗЬКЕ ПРАВО
  • НІЖИНСЬКИЙ ПОЛК
  • ПАЛІЙ (ГУРКО) СЕМЕН ПИЛИПОВИЧ
  • ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ЗОЛОТАРЕНКО ІВАН НЕЧИПОРОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • АЛЧЕВСЬКА ХРИСТИНА ДАНИЛІВНА
  • БІЛОЗЕРСЬКИЙ МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ
  • БОРЗНЯНСЬКИЙ ПОЛК
  • ЧЕЧЕЛЬ ДМИТРО ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КАЛЬЧЕНКО ГАЛИНА НИКИФОРІВНА
  • КУЛІШ ПАНТЕЛЕЙМОН ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ЛАШНЮКОВ ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ
  • ПАЛІЙ (ГУРКО) СЕМЕН ПИЛИПОВИЧ
  • ПЛЮЩ ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • СОМКО ЯКИМ СЕМЕНОВИЧ
  • ТАРНОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЗАБІЛА ПЕТРО МИХАЙЛОВИЧ
  • ЗАБІЛА ВІКТОР МИКОЛАЙОВИЧ
  • ЗАБІЛИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)