ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БРАНИЦЬКИЙ ФРАНЦИСК-КСАВЕРІЙ

  Бібліографічне посилання: Усенко П.Г. БРАНИЦЬКИЙ Франциск-Ксаверій [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Branytskyj_K (останній перегляд: 22.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БРАНИЦЬКИЙ ФРАНЦИСК-КСАВЕРІЙ

БРАНИЦЬКИЙ (Браніцький, Бранецький) Франциск-Ксаверій (прибл. 1730–1819) – граф, магнат, військ. і держ. діяч Речі Посполитої, генерал-аншеф (1793) і генерал від інфантерії (1798) Російської імперії. Кавалер орденів св. Станіслава та Білого орла. Батько Єлизавети Воронцової.

З шляхетського роду Браницьких. Н. в сім'ї брацлав. каштеляна Петра Браницького та Валерії з роду Шембеків. Учасник Семилітньої війни 1756–1763 у лавах франц. армії. Прийнятий до почту герцогом Карлом Курляндським – сином польс. короля Августа III. У складі посольства під проводом Станіслава-Августа Понятовського (майбутнього короля Речі Посполитої) відвідав Санкт-Петербург. Від 1764 – перший королів. ад'ютант, коронний чашник, потім – підстолій, від 1766 – великий коронний ловчий, 1768 – региментар коронних військ, діяв проти Барської конфедерації 1768, придушував Коліївщину, після чого дістав у нагороду Любомльське староство. 1771 – королів. посланець до Росії. 1773 призначений гетьманом польним, 1774 – гетьманом великим коронним, обійняв Білоцерківське староство.

Невдоволений королем через обмеження своїх владних функцій, 1775 очолив опозицію з боку консерваторів. 1781 за намови імп. Катерини II повінчався з її улюбленицею, яка в тогочасних поголосках фігурувала як дочка рос. імператриці, – Олександрою Енгельгардт (разом, зокрема, супроводжували царицю в подорожі по Україні та Криму 1787). Приєднався до облоги Очакова рос. армією (1788), постачав її продовольством.

Активний діяч Чотирирічного сейму 1788–92. Присягнувши Конституції 3 трав. 1791, став військ. міністром, але 1792 зрадив Речі Посполитій, ставши одним із провідників Торговицької конфедерації. 1793 склав гетьман. булаву, перейшов на рос. службу. Від 1798 здебільшого мешкав у білоцерківському маєтку, взявши відставку. З дружиною заснував парк "Олександрія", розгорнув підприємницьку діяльність, сприяв розвиткові с. г-ва в краї, зокрема садівництва, конярства та вівчарства.

П. у Білій Церкві.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Костомаров Н.И. Последние годы Речи Посполитой, т. 1–2. СПб., 1886
  2. Лихач Е. Браницкий, граф Франц Ксаверий. В кн.: Русский биографический словарь. СПб., 1908
  3. Ruszczyc M. Dzieje rodu і fortuny Branickich. Warszawa, 1991.

Посилання:
  • АВГУСТ ІІІ
  • БАРСЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ 1768
  • БІЛА ЦЕРКВА
  • БРАНИЦЬКІ
  • ГЕТЬМАН ПОЛЬНИЙ КОРОННИЙ
  • ГЕТЬМАН ВЕЛИКИЙ КОРОННИЙ
  • КАТЕРИНА ІІ, КАТЕРИНА II ОЛЕКСІЇВНА ТА ЇЇ ПОЛІТИКА СТОСОВНО УКРАЇНИ
  • КОЛІЇВЩИНА
  • ОЧАКІВ
  • ОЛЕКСАНДРІВКА
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СЕМИРІЧНА ВІЙНА 1756–1763
  • СТАНІСЛАВ-АВГУСТ ПОНЯТОВСЬКИЙ
  • ТОРГОВИЦЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ
  • ВОРОНЦОВА (У ДІВОЦТВІ БРАНИЦЬКА) ЄЛИЗАВЕТА

  • Пов'язані терміни:
  • БІЛА ЦЕРКВА
  • БРАНИЦЬКІ
  • КОНСТИТУЦІЯ РЕЧІ ПОСПОЛИТОЇ ТРЕТЬОГО ТРАВНЯ 1791
  • ЛИСЯНКА
  • ЛЮБОМЛЬ
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • ТОРГОВИЦЬКА КОНФЕДЕРАЦІЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)