ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БРАТАННЯ ФРОНТОВЕ

  Бібліографічне посилання: Волковинський В.М. БРАТАННЯ ФРОНТОВЕ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Bratannia_frontove (останній перегляд: 22.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БРАТАННЯ ФРОНТОВЕ

БРАТАННЯ ФРОНТОВЕ – одна з форм протесту проти війни солдатів країн, що воюють між собою. Найбільшого поширення Б.ф. набуло під час Першої світової війни. На рос.-нім. фронті почалось у жовт. 1915.

Б.ф. виникало спочатку стихійно. З білими прапорами солдати виходили з окопів і зустрічалися на нейтральній смузі, де влаштовували мітинги, на яких висловлювали невдоволення війною, командуванням, урядами та своїм тяжким становищем. Командування прирівнювало Б.ф. до держ. зради.

Більшовики підтримали Б.ф. між солдатами країн, що воювали, і закликали до його розширення на Бернській міжнар. соціаліст. конф. зарубіжних секцій РСДРП (1915) та Кінтальській міжнар. конф. соціалістів-інтернаціоналістів (1916, обидві у Швейцарії). В.Ленін написав навіть спец. статтю про значення Б.ф. для перетворення імперіалістичної війни у війну громадянську. Однак ця форма протесту спочатку не давала тих результатів, на які сподівалися більшовики. Цьому значно перешкоджав мовний бар'єр, часто обидві сторони відкривали артилер. та кулеметний вогонь по солдатах, що робили спроби влаштувати Б.ф. Нерідко його використовували воюючі сторони з метою проведення розвідки. Особливо поширилося Б.ф. на рос.-нім. фронті після Лютневої революції 1917. За допомогою більшовицьких орг-цій з'явилися антивоєнні відозви та листівки на двох мовах, на передовій діяли перекладачі.

Б.ф. викликало осуд патріотично налаштованого нас. країн, що воювали. У лип. 1917 Тимчасовий уряд відновив смертну кару на фронті, почали діяти військ.- польові суди, братання помітно порідшали. Однак після Жовтневої революції 1917 вони набули особливо широкого розмаху і здійснювалися організовано з боку Рад. Росії через військово-революційні комітети. Осн. змістом агітації серед військ було не лише припинення війни та укладення миру, а й поширення більшовицьких ідей серед нім. солдатів. Нім. командування всіляко боролося з цим шляхом передислокації розпропагованих військ, переведенням на ін. фронти військовослужбовців, які знали рос. мову, та ін.

Б.ф. вплинуло на революціонізацію певної частини солдатів, які воювали проти Росії, про що свідчить їхня участь у революц. подіях у Німеччині (1918) та Угорщині (1919).

У період громадян. війни 1918–21 в Росії і в Україні траплялися випадки Б.ф. між сторонами, що воювали. Воно здебільшого проявлялось у відмові вести бойові дії один проти одного, переході деяких частин на бік противника.

У 1920-х–30-х рр. Б.ф. посідало чільне місце в комуніст. пропаганді стосовно осуду воєн. дій капіталіст. країн проти СРСР. 1928 V конгрес Комінтерну (див. Інтернаціонал III) наголосив на необхідності надання Б.ф. політ. забарвлення у випадку розв'язання нових воєн між імперіалістичними д-вами, використовувати Б.ф. для закінчення воєн пролетарськими революціями. У разі воєн. дій ЗС бурж. країн проти Червоної армії (див. Радянська армія) Б.ф. повинно зводитися до переходу солдатів іноз. військ на бік Червоної армії і перетворення війни імперіалістів проти СРСР у громадян. війну в капіталіст. д-вах. У цьому плані серед особового складу Червоної армії і рад. народу велася певна агітація. Але, як засвідчили особливо початок і подальші події Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941– 1945, пропаганда Б.ф. не дала очікуваних з боку ВКП(б) і рад. уряду результатів.

дата публікації: 2003 р.

Посилання:
  • ІНТЕРНАЦІОНАЛ КОМУНІСТИЧНИЙ, ТРЕТІЙ ІНТЕРНАЦІОНАЛ, КОМІНТЕРН
  • ЛЕНІН ВОЛОДИМИР ІЛЛІЧ
  • ЛЮТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ 1917
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • РАДЯНСЬКА АРМІЯ
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • ТИМЧАСОВИЙ УРЯД
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ВІЙСЬКОВО-РЕВОЛЮЦІЙНІ КОМІТЕТИ
  • ЖОВТНЕВОЇ РЕВОЛЮЦІЇ ОРДЕН

  • Пов'язані терміни:
  • ДУБЕНСЬКОГО ГАРНІЗОНУ ПОВСТАННЯ 1917


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)