Бібліографічне посилання: Легасова Л.В. БРЯНСЬКИЙ ФРОНТ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Bryanskyj_front (останній перегляд: 22.01.2020)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БРЯНСЬКИЙ ФРОНТ – оперативно-стратегічне об'єднання Червоної армії (див. Радянська армія) на зх. напрямі. Ств. на початку 0Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945. 16 серп. до нього входили 13-та, 50-та, а з 25 серп. – 3-тя і 21-ша армії. На поч. верес. війська фронту завдали флангового удару по 2-й танк. групі противника з метою відвернути її вихід у тил військ Південно-Західного фронту, а від 30 верес. до 10 листоп. брали участь в Орловсько-Брянській операції. 10 листоп. Б.ф. було розформовано. Знову утворено наприкінці груд. 1941 з 61-ї, 3-ї та 13-ї армій Пд.-Зх. фронту, а згодом поповнено 11-ю, 40-ю, 48-ю, 63-ю, 50-ю, 38-ю, 11-ю гвард. заг.-військ., 3-ю гвард. і 4-ю танк. арміями. Відіграв значну роль у Сталінградській битві 1942–1943, а також у битві на Пн. Кавказі та Курській битві 1943, прикриваючи лівим крилом воронезький напрям. У жовт. 1943 розформовано. Командувачі: А.Єременко, Г.Захаров, Я.Черевиченко, П.Голиков, К.Рокоссовський, М.Рейтер, М.Попов.