ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БУБНОВ АНДРІЙ СЕРГІЙОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Гриневич Л.В. БУБНОВ Андрій Сергійович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Bubnov_A (останній перегляд: 11.12.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БУБНОВ АНДРІЙ СЕРГІЙОВИЧ

БУБНОВ Андрій Сергійович (парт. псевд.: Хімік, Яків; літ. псевд.: А.Глотов, С.Яглов, А.Б. та ін.; 04.04.1883–12.01.1940) – революціонер, рад. парт., держ. і військ. діяч. Н. в м. Іваново-Вознесенськ (нині м. Іваново, РФ) в купецькій родині. Закінчив реальне уч-ще (1903), навч. у Моск. с.-г. ін-ті. Від 1903 – чл. РСДРП(б)–ВКП(б). 1903–16 – на парт. роботі в містах Іваново-Вознесенськ, Москва, Шуя (нині Івановської обл., РФ), Санкт-Петербург, Харків, Полтава, Саратов, Самара (останні два нині міста в РФ). 1916 – берез. 1917 жив на засланні в Сибіру. Після Лютневої революції 1917 – чл. бюро Моск. обласного к-ту РСДРП(б), у верес. 1917 – лют. 1918 – чл. Петрогр. к-ту РСДРП(б), чл. Військ. революц. к-ту (ВРК) при Петрогр. раді. 19 берез.–15 квіт. 1918 – нар. секретар госп. справ рад. УНР, 18 квіт.–12 лип. 1918 – чл. Повстанського нар. секретаріату (Дев'ятки), в. о. секретаря військ. справ. У лип.–жовт. 1918 – голова Всеукр. центр. ВРК, брав участь у формуванні в "нейтральній зоні" 1-ї й 2-ї укр. рад. д-зій. У листоп. 1918–квіт. 1919 – голова Київ. ради робітн. депутатів, Виконкому рад робітн. і сел. депутатів Київ. губ. Чл. РВР Українського фронту (трав.–черв. 1919), РВР 14-ї армії (черв.–лип. 1919), від серп. 1919 – чл. Ради оборони УСРР, у лип.–груд. 1919 – Зафронтового бюро ЦК КП(б)У.

Від 1920 – на госп. роботі в Москві. Від 1921 – чл. РВР Пн.-Кавказ. військ. округу і 1-ї Кінної армії. Від 1922 – на парт. і госп. роботі. 1920–21 примикав до Демократичного централізму групи, 1923 – до троцькістської опозиції. Від січ. 1924 до верес. 1929 – нач. Політуправління РСЧА, чл. Реввійськради СРСР і водночас ред. газ. "Красная звезда". 1929–37 – нарком освіти РСФРР.

1922–24 – канд. в чл., чл. ЦК РКП(б), 1924–34 – чл. Орг. бюро ЦК ВКП(б). Чл. Всерос. ЦВК і ЦВК СРСР. Нагороджений орденами Леніна й Червоного Прапора.

Репресований. Страчений.

дата публікації: 2003 р.

Праці:
  1. Красная армия и единоначалие. Сборник статей. М., 1925
  2. Боевая подготовка и политическая работа. М., 1927
  3. Исследование жизни и деятельности М.В. Фрунзе. В кн.: Михаил Васильевич Фрунзе. М.–Л., 1931
  4. О Красной Армии. Статьи, речи и доклады. М., 1958
  5. Автобиография. В кн.: Деятели СССР и Октябрьской революции. М., 1989.
Література:
  1. Биневич А.И., Серебрянский З.Л. Андрей Бубнов. М., 1964
  2. Лихолат А.В. А.С.Бубнов на Україні. К., 1965
  3. Матеріали до біографій визначних діячів Жовтневої революції та Громадянської війни на Україні: А.С. Бубнов. "УІЖ", 1989, № 4.

Посилання:
  • ДЕМОКРАТИЧНОГО ЦЕНТРАЛІЗМУ ГРУПА
  • ХАРКІВ
  • ЛЮТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ 1917
  • МОСКВА
  • НЕЙТРАЛЬНА ЗОНА
  • ПОЛТАВА
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • УКРАЇНСЬКИЙ ФРОНТ (1919)
  • ЗАФРОНТОВЕ БЮРО ЦК КП(Б) УКРАЇНИ

  • Пов'язані терміни:
  • КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ РАДЯНСЬКОЇ ДОБИ, КОМУНІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ
  • КОМІСАРИ ВОЄННІ
  • КОСІОР СТАНІСЛАВ ВІКЕНТІЙОВИЧ
  • ЛІТОПИС РЕВОЛЮЦІЇ
  • НАРОДНИЙ СЕКРЕТАРІАТ ПОВСТАНСЬКИЙ
  • ПОЛІТБЮРО ЦК КПУ, ПОЛІТИЧНЕ БЮРО ЦК КОМПАРТІЇ УКРАЇНИ
  • ВОЙНА И РЕВОЛЮЦИЯ
  • ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ ЦЕНТРАЛЬНИЙ ВІЙСЬКОВО-РЕВОЛЮЦІЙНИЙ КОМІТЕТ (ВЦВРК)
  • ЗАФРОНТОВЕ БЮРО ЦК КП(Б) УКРАЇНИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)