ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БУБНОВ МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Шевченко Л.В. БУБНОВ Микола Михайлович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Bubnov_M (останній перегляд: 18.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БУБНОВ МИКОЛА МИХАЙЛОВИЧ

БУБНОВ Микола Михайлович (21.01.1858–1943) – історик-медієвіст. Д-р істор. н., проф. (1891). Н. в м. Київ у сім'ї купця. Після закінчення історико-філол. ф-ту Петерб. ун-ту (1881) залишений на каф-рі заг. історії для підготовки до професорського звання. 1882–85 мав закордонне відрядження, досліджував джерела з історії Франції 10 ст., зокрема листи Герберта. Підготував і видав 1888–90 3-томну працю "Збірник листів Герберта (983–997) як історичне джерело: Критична монографія за рукописами". 1892 удостоєний Петерб. ун-том наук. ступеня д-ра заг. історії, 1893 за "Збірник листів..." йому присуджено Макарівську премію Петерб АН. 1890–91 – викладач Вищих жін. курсів у Санкт-Петербурзі. Від черв. 1891 – екстраординарний проф., 1895 – ординарний проф. каф-ри заг. історії, 1916 – засл. ординарний проф. Київ. ун-ту. Від 1905 до 1917 тричі обирався деканом історико-фі- лол. ф-ту. Одночасно 1906–17 – проф. Вищих жін. курсів у Києві, 1912–17 – Київ. комерційного ін-ту. 1894–1902 – гласний Київ. міськ. думи, зав. міськ. публічної б-ки, голова комісії з електричного освітлення Києва. 1913 делегований від Київ. ун-ту на міжнар. конгрес істориків у Лондоні. В листоп. 1919 виїхав до Одеси, а потім емігрував. Отримав посаду проф. історії стародавнього світу в Люблянському ун-ті (Словенія).

дата публікації: 2003 р.

Праці:
  1. Сборник писем Герберта как исторический источник (983–997): Критическая монография по рукописям, т. 1–3. СПб., 1888–90
  2. О значении римской истории во всемирной. "Университетские известия", 1891, № 11
  3. Римское вече накануне падения республики. Там само, 1892, № 5
  4. Арифметическая самостоятельность европейской культуры: Культурно-исторический очерк. К., 1908
  5. Подлинное сочинение Герберта об абаке или система элементарной арифметики классической древности: "Университетские известия", 1905, 1909, 1910, 1911 (отд. изд. – К., 1911).
Література:
  1. Стельмах С. Історична думка в Україні XIX – початку ХХ ст. К., 1997
  2. Alma mаter: Університет св. Володимира напередодні та в добу української революції 1917–1920: Матеріали, документи, спогади, кн. 1. К., 2000.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • КИЇВ
  • ОДЕСА
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ

  • Пов'язані терміни:
  • МЕДІЄВІСТИКА
  • МІЖНАРОДНІ КОНГРЕСИ ІСТОРИКІВ
  • ОГЛОБЛИН ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ
  • ТАВРІЙСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)