ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БУДКА НИКИТА

  Бібліографічне посилання: Мовчан О.М., Ру Н.С. БУДКА Никита [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Budka_N (останній перегляд: 16.12.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БУДКА НИКИТА

БУДКА Никита (07.06.1877–06. 10.1949) – єпископ Української греко-католицької церкви, теолог, просвітницький діяч. Д-р теології (1909). Н. в с. Добромірка (нині село Збаразького р-ну Терноп. обл.) в сел. родині. 1897 закінчив Терноп. г-зію. Навч. екстерном на правничому ф-ті Львів. ун-ту, одночасно працював домашнім учителем у маєтку кн. Терези Сапеги в с. Більче Золоте (нині село Борщівського р-ну Терноп. обл.). Як студент ун-ту рік служив рядовим австро-угор. війська, після чого за рекомендацією митрополита А.Шептицького його направили до Інсбрука (Австрія) для навчання в духовній семінарії. Після закінчення студій і висвячення на священика 1905 повернувся до Львова, де два роки був префектом духовної семінарії. За направленням А.Шептицького два роки навч. у Віденському ун-ті, потім був проф. Львів. семінарії УГКЦ. 1912 надавав допомогу священикам УГКЦ у Боснії і Герцеговині. 13 жовт. 1912 у Львові висвячений на єпископа. Після виведення укр. греко-катол. парафій Канади з підпорядкування Римо-катол. церкві призначений Папою Пієм X першим укр. катол. єпископом цієї країни. 1914 скликав перший синод, який прийняв "Правила Церкви", що визначали організацію й управління Канад. ради укр. церков. Діяльний учасник сусп. життя українців Канади, прихильник ідеї перетворення Канади на "український П'ємонт". Один із фундаторів "Товариства опіки над українськими переселенцями ім. Св. Рафаїла в Канаді". Сприяв поширенню діяльності т-ва "Січ" у Торонто. Закладав церк. шк. для навчання укр. дітей рідною мовою. На його пожертвування були засновані бурси ім. А. Шептицького у Торонто (1915) та Едмонтоні (1917). Видавав церк. літ., заснував вид-во "Єпархіальний вісник", дбав про газ. "Канадійський русин". Через хворобу виїхав на лікування до Італії. 1927 Папою Пієм XI увільнений від обов'язків кер. Укр. катол. церкви Канади. 1928 повернувся до Львова, був призначений ген. вікарієм митрополичої капітули УГКЦ.

11 квіт. 1945 арештований органами Наркомату держ. безпеки і вивезений до Києва, де 29 трав.– 3 черв. 1946 разом із митрополитом УГКЦ Й.Сліпим, єпископом М.Чарнецьким та апостольським візитатором для греко-католиків у Німеччині П.Вергуном постав перед закритим судом Військ. трибуналу військ МВС. Засуджений "за зраду батьківщини" та "організацію контрреволюційних злочинів" до 5 років позбавлення волі у виправно-трудових таборах з конфіскацією майна і поразкою у правах терміном на 3 роки.

П. у таборі в Караганді (Казахстан). Реабілітований 1991.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Блажейовський Д. Ієрархія Київської церкви. Львів, 1926
  2. Федорів Ю. Історія церкви в Україні. Торонто, 1967.

Посилання:
  • ЧАРНЕЦЬКИЙ МИКОЛАЙ
  • ЛЬВІВ
  • ШЕПТИЦЬКИЙ АНДРЕЙ
  • СЛІПИЙ ЙОСИП ІВАНОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКА ГРЕКО-КАТОЛИЦЬКА ЦЕРКВА
  • ВЕРГУН ПЕТРО ІВАНОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • КАТОЛИЦЬКА АКЦІЯ
  • ВЕРГУН ПЕТРО ІВАНОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)