ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БУДЬОННИЙ СЕМЕН МИХАЙЛОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Вронська Т.В. БУДЬОННИЙ Семен Михайлович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Budonnyj_S (останній перегляд: 18.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БУДЬОННИЙ СЕМЕН МИХАЙЛОВИЧ

БУДЬОННИЙ Семен Михайлович (25(13).04.1883–26.10.1973) – держ., військ. і парт. діяч СРСР. Повний Георгіївський кавалер. Тричі Герой Рад. Союзу (1958, 1963, 1968), Маршал Рад. Союзу (1935). Н. на х. Козюрин Сальської округи Області Війська Донського (нині тер. Ростовської обл., РФ). В рос. армії з 1903. Закінчив Петерб. курси вершників (1908). Учасник російсько-японської війни 1904–1905 і Першої світової війни. Влітку 1917 у складі Кавказ. д-зії прибув до Мінська, де був обраний головою полкового й заст. голови дивізійного к-тів, у серп. брав участь у кер-ві роззброєнням військ Л.Корнілова в Орші (нині місто Вітебської обл., Білорусь). 1918 сформував кінний загін на Дону, очолював кавалерійс. д-зію, корпус, а в листоп. 1919 – жовт. 1923 командував Першою Кінною армією. 1924–37 – інспектор кавалерії Червоної армії (див. Радянська армія), потім – команд. військами Моск. військ. округу. Закінчив Військ. акад. ім. М.Фрунзе (1932). 1939–41 – заст., а згодом перший заст. наркома оборони СРСР. 1941–42 – головнокоманд. військами Пд.-Зх. і Пн.- Кавказ. напрямів, команд. Резервним і Пн.-Кавказ. фронтами, входив до складу Ставки Верховного Головнокомандування. З 1943 команд. кавалерією Червоної армії і чл. Вищої військ. ради Нар. к-ту оборони СРСР, 1947–53 одночасно заст. міністра с. госп-ва СРСР з конярства. З 1954 – у групі ген. інспекторів Мін-ва оборони СРСР. 1934–39 і 1952–73 – кандидат, а 1939–52 – чл. ЦК ВКП(б). Чл. Всерос. ЦВК і ЦВК СРСР. Депутат ВР СРСР 1937– 73, чл. Президії ВР СРСР 1938– 73. Нагороджений 8-ма орденами Леніна, 6-ма орденами Червоного Прапора, орденом Суворова 1-го ст.

П. у м. Москва. Похований на Красній площі.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Борзенко С.А., Денисов Н.Н. Наш Буденный. М., 1982
  2. Золототрубов А. Всадник революции. М., 1983
  3. Бармин А. Соколы Троцкого. М., 1997
  4. Орлов В. Двойной агент. М., 1998.

Посилання:
  • КОРНІЛОВ ЛАВР ГЕОРГІЙОВИЧ
  • МОСКВА
  • ПЕРША КІННА АРМІЯ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • РАДЯНСЬКА АРМІЯ
  • РОСІЙСЬКО-ЯПОНСЬКА ВІЙНА 1904–1905
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ

  • Пов'язані терміни:
  • БАБЕЛЬ ІСААК ЕММАНУЇЛОВИЧ
  • ДОНБАСЬКА ОПЕРАЦІЯ
  • ДУМЕНКО БОРИС МОКІЙОВИЧ
  • ДВАДЦЯТЬ ПЕРША АРМІЯ
  • ФРУНЗЕ МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ
  • ГЕРОЙ РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ
  • КОМПАРТІЙНО-РАДЯНСЬКА СИСТЕМА ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В СРСР: ТВОРЕННЯ, ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ, КРАХ
  • КУП'ЯНСЬК
  • ЛОПАТИН
  • ЛЬВІВСЬКА ОПЕРАЦІЯ 1920
  • ПЕРША КІННА АРМІЯ
  • ПОЛЬСЬКО-РАДЯНСЬКА ВІЙНА 1919–1920
  • ЗАКРИТИЙ СУДОВИЙ ПРОЦЕС У СПРАВІ ВІЙСЬКОВО-ФАШИСТСЬКОГО ЗАКОЛОТУ 1937
  • ЗОЛОТА ЗІРКА, МЕДАЛЬ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)