ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БУЙКО ПЕТРО МИХАЙЛОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Кондратенко Л.В. БУЙКО Петро Михайлович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Bujko_P (останній перегляд: 17.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БУЙКО ПЕТРО МИХАЙЛОВИЧ

БУЙКО Петро Михайлович (19. 10.1895–15.10.1943) – лікар. Герой Рад. Союзу (1944, посмертно). Н. в м. Бєльськ (нині м. Бєльськ-Подляскі, Польща). Брав участь у Київському січневому збройному повстанні 1918 проти Української Центральної Ради. 1922 закінчив Київ. мед. ін-т (від 1938 – його проф.); з 1933 – дир. Київ. ін-ту охорони материнства та дитинства (нині Ін-т педіатрії, акушерства та гінекології ім. П.Буйка). 1939 звільнено з роботи і переведено у м. Фастів. З 1941 – у Червоній армії (див. Радянська армія). Під м. Умань його поранено, потрапив у полон, звідки втік. Працював лікарем у Фастівській лікарні, влився в партизан. рух. Від лип. 1943 очолював мед. службу партизан. загону. Був схоплений гітлерівцями і після тяжких тортур заживо спалений в с. Ярошівка Фастівського р-ну Київ. обл. В с. Томашівка того ж р-ну Б. встановлено пам'ятник.

дата публікації: 2003 р.

Посилання:
  • ФАСТІВ, МІСТО КИЇВСЬКОЇ ОБЛ.
  • КИЇВСЬКИЙ СВЯТО-МИХАЙЛІВСЬКИЙ ЗОЛОТОВЕРХИЙ МОНАСТИР
  • РАДЯНСЬКА АРМІЯ
  • УКРАЇНСЬКА ЦЕНТРАЛЬНА РАДА
  • УМАНЦІ

  • Пов'язані терміни:
  • ФАСТІВ, МІСТО КИЇВСЬКОЇ ОБЛ.


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)