ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БУКОВИНА

  Бібліографічне посилання: Симоненко Р.Г. БУКОВИНА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Bukovyna (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БУКОВИНА

БУКОВИНА – прадавня слов'ян. земля, один із р-нів зх. пограниччя істор. й сучасного компактного проживання укр. етносу. Нині пн. ч. Б. (див. Буковина Північна) – це Чернівецька область України. Пд. Б. – у складі Румунії. Археол. пам'ятки доводять слов'ян. характер найдавніших поселень на Б., яка складала єдину культ. пров. з Прикарпаттям та Галичиною. У 4 ст. слов'яни заселяли бас. верхньої течії річок Дністер, Прут і Серет (обидві прит. Дунаю), у 9–10 ст. тут жили сх.-слов'ян. племена уличів і тиверців, що входили до складу Київської Русі. Осн. заняття нас. Б. – землеробство, скотарство, ремісництво – розвивалися у єдиному напрямі з матеріальним вир-вом Русі-України. Так само розвивалися мова, писемність, культ., реліг. й сусп. життя. Поступово Б. тяжіє до міцніючого Галицько-Волинського князівства, стає важливим підмурком його зв'язків і торгівлі на пд.

Унаслідок монголо-татарської навали ч. Б. (див. Шипинська земля) підпала під владу татар. Послаблюються її зв'язки з Галицько-Волин. князівством. 1342 і 1352 Угорщина встановила контроль спочатку над Пд., а потім і Пн. Б. У 2-й пол. 14 ст. Б. входить до складу Молдавського князівства. Відтіснювані на пн. українці продовжують компактно проживати по всій Б., їх кількість збільшується за рахунок природного приросту, а також поселенців з Галичини й Поділля. За молдов. хроністом 17 ст. М.Костіним, "Чернівецький і Хотинський повіти, половина Ясс, половина Сучави є цілком рутенські: якнайтісніші контакти єднають українців Буковини й Прикарпаття, передусім Покуття, підтримуються з іншими українськими землями". Староукр. мова залишалася мовою офіц. листування. У 17 ст. молдов. літописець Уреке свідчив: "...і досі живе в Молдові руська мова". Істор. традиції співробітництва, спільна правосл. віра, близькість к-р зумовили відсутність різких заг. конфліктів між Б. та Молдовою. Поряд із руським правом дістало поширення волоське право (волохами називали як молдован, так і українців). Низи спільно виступали проти іноз. агресії та феод. гноблення.

Згодом, із припливом до Пн. Б. великих молдов. землевласників, панівні верстви романізувалися, і соціальні конфлікти набули помітного нац. забарвлення. Перехід Молдав. князівства у данники, а згодом під владу турец. султана переводить українців у становище найбільш пригнічуваних низів.

Осн. маса нас. Пн. Б. зберегла ідентичність національну. Разом з ін. уламками рідного етносу розвивалася к-ра українців Б., їх мова й писемність, арх-ра й мист-во, усна нар. творчість, звичаї й обряди, церк. життя. Буковинці зробили значний внесок у істор. змагання України, беручи активну участь у Мухи повстанні 1490–1492, козац. походах на турків і Хотинській війні 1621, опришківському русі (див. Опришки) й гайдамацькому русі, національній революції 1648–1676.

Наприкінці 18 ст. Б. опинилася під владою Габсбургів. Представники нової влади змушені були визнати укр. характер Пн. Б. – "із 23 000 родин, які тут проживають, ледве знайдеться 6000 справжніх молдавських"; "лише одна чверть населення розмовляє тут по-молдавськи", більшість його становлять "руснаки". У подальшому нац. склад нас. став строкатішим – у Чернівцях та повітових центрах з'являються нім. і польс. переселенці. Зростає румун. колонізація Б., підтримувана цісарським урядом. Нац. та соціальні утиски укр. нас. посилюються. Від 1787 до 1849 Б. була об'єднана з Галичиною в єдину адм. одиницю.

У надзвичайно важких умовах українці Б. продовжують відстоювати визвол. прагнення. Антикрі- посницький соціальний рух міцно переплітається з нац., що засвідчує повстання Л.Кобилиці 1843 –44, діяльність депутатів від буковинських селян у віденському парламенті. Б. посідала помітне місце в європ. революціях серед. 19 ст. 1848 край охопили повстання селян. У серп. цього ж року уряд був змушений поширити на Б. закон від 17 квіт. 1848 про скасування феод. повинностей у Галичині. У містах Б. за активної участі молоді створюється нац. гвардія. 1848 добровольці з Чернівців вирушають на допомогу повсталим у Відні.

Тоді ж активізуються імущі румун. кола. За підтримки дворянства й духівництва висунуто вимогу відокремлення Б. від Галичини, переведення роботи урядових установ на румун. мову. Відрив від Галичини мав послабити міцніючий на Пн. Б. укр. визвол. рух.

Незважаючи на протести укр. нас., Відень підтримав румун. зазіхання. 4 берез. 1849 Б. проголошено коронним краєм, відкрито шлях пануванню румун. поміщиків, що прагнули ліквідації нац. ідентичності буковинців. Українців примушували записуватися румунами, змінювати прізвища, знищувалися назви сіл. Всупереч брутальному тиску й маніпулюванням даними переписів, українці продовжували залишатися більшістю нас. Пн. Б. – 1890 вони становили 57,6 % нас. (243 505 осіб), молдовани й румуни разом – 17,3 % (73 081 особу). Перепис 1900 стосувався всієї Б.: українців було 41,16 % (297 798), молдован і румунів – 31,36 % (229 018).

Всебічний тиск, обмеження зв'язків з ін. укр. землями спричинило у 2-й пол. 19 ст. певне короткочасне послаблення нац. орієнтирів. Слабкість місц. інтелігенції та політ. руху позначилася на зростанні "москвофільських" (див. Москвофільство) поглядів, за якими буковинці вважалися аморфним безнац. "православним народом".

Наприкінці 19 ст. процеси нац. відродження активізувалися. В русі за культурно-національну автономію та поділ Б. за етнічним принципом на чільні позиції висунулися народовці (С.Смаль-Стоцький, О.Попович та ін.). Представники укр. нас. обираються до буковинського сейму. Великий внесок у нац.-визвол. рух належить діячам творчої інтелігенції: Ю.Федьковичу, О.Маковею, С.Воробкевичу, Д.Лукіяновичу, О.Кобилянській, перейнятим ідеями соборності укр. земель. 1885 Ю.Федькович ставив завдання першій укр. газ. "Буковина" "подавати вістки про духовне життя галицьких, угорських і на Україні жиючих братів наших, належачих до одної і тої ж самої великої родини – вірних синів одної рідної неньки матері-Русі".Перша світова війна кинула Б. у вир кривавих воєн. дій та постійного дипломатичного торгу. 1915 Росія погодилася на передачу Румунії майже всієї тер. Б. Наприкінці війни українці Б. організовують органи нац. представництва. Становлення державності в Україні активізувало визвол. рух у Б. Зміцнилася солідарність укр. земель Австро-Угорщини. Буковинці брали участь у створенні 18 жовт. 1918 Української національної ради у Львові, з 25 жовт. 1918 у Чернівцях працювала філія – Крайовий к-т Б. (голова – О.Попович). Відносини з представниками румун. нас. спочатку розвивалися мирним шляхом. Обидві сторони погодилися поділити тер. Б. на етнічних засадах. Одночасно вкрай активізувалися наміри приєднати Б. до "Великої Румунії". Шовіністи створили 27 жовт. 1918 Рум. нац. раду в Чернівцях на чолі з багатим поміщиком П.Фльондором. У Бухаресті його підтримував "Комітет буковинських емігрантів", очолюваний І.Ністором.

Нац. прагнення українців "на основі самовизначення народів" висловило Буковинське народне віче 1918. Волевиявлення укр. нас. було проігноровано. 8 листоп. розпочалася збройна інтервенція, 11 листоп. встановлено румун. адміністрацію в Чернівцях. В Україні не стало сил прийти на допомогу Б. Представники Б. брали участь у підготовці Акта злуки 1919 та діяльності уряду УНР. Сен-Жерменський мирний договір 1919 та Севрський мирний договір 1920 санкціонували нову анексію Б. УСРР вважала "приєднання Буковини до Румунії... з точки зору міжнародного права недійсним".

У складі Румунії Б. знову опинилась у становищі найвідсталішої пров., українців зобов'язували "віддавати своїх дітей лише в державні або приватні школи з румунською мовою навчання". То- тальна румунізація означала суцільне нищення всього українського. З 168 нар. шкіл (1918) протягом перших двох років окупації 93 з 16-ма тис. учнів та 290 класами перетворено на румун., закрито укр. г-зії. Засобами "утрактивізму" – викладання румун. мовою предметів в укр. школах – з українців неухильно витравлялося все національне. На 1924 на Б. не було вже "ані одної чисто української школи". Після реформи 1927–28 не залишилося укр. шкіл навіть за назвою. У Чернів. ун-ті ліквідовано каф-ру укр. мови; серед його студентів українці становили мізерний відсоток (2,7%). Жорстока румунізація охопила всі галузі життя. Виразно антиукр. характер мала аграрна реформа. Було відчужено й передано румун. колоністам навіть ч. земель, які належали церкві. 1929 зруйновано укр. кооперативи. Попри всі утиски, українці зберегли нац. ідентичність, прагнули возз'єднання з Україною.

У переддень Другої світової війни Б. стала предметом посиленої уваги країн, які висували претензії на укр. землі. Уряд СРСР пред'явив Румунії вимогу звільнити Пн. Б. У черв. 1940 її залишили румун. війська. Новоств. Чернів. обл. увійшла до складу УРСР (див. Возз'єднання українських земель в єдиній державі). 1941–44 край знову під румун. окупацією, ще жорстокішою, ніж попередня. Терору загарбників протистояла всенар. визвол. боротьба. Перемога над нацистською Німеччиною привела до міжнародно-правового визнання об'єднання Пн. Б. з Україною. Мирний договір УРСР з Румунією був підписаний 10 лют. 1947. Пд. Буковина залишилася у складі Румунії.

дата публікації: 2003 р.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АКТ ЗЛУКИ (1919)
  • БУКОВИНА
  • БУКОВИНА ПІВНІЧНА
  • БУКОВИНСЬКЕ НАРОДНЕ ВІЧЕ 1918
  • ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ДРУГА СВІТОВА ВІЙНА 1939–1945
  • ЕТНОС
  • ФЕДЬКОВИЧ ЮРІЙ АДАЛЬБЕРТОВИЧ
  • ГАЙДАМАЦЬКИЙ РУХ
  • ГАЛИЧИНА
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ГАБСБУРГИ
  • ІДЕНТИЧНІСТЬ НАЦІОНАЛЬНА
  • ХОТИНСЬКА ВІЙНА 1621
  • КОБИЛЯНСЬКА ОЛЬГА ЮЛІАНІВНА
  • КОБИЛИЦЯ ЛУК'ЯН
  • КОРОННИЙ КРАЙ
  • КУЛЬТУРНО-НАЦІОНАЛЬНА АВТОНОМІЯ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • ЛУКІЯНОВИЧ ДЕНИС ЯКОВИЧ
  • МАКОВЕЙ ОСИП СТЕПАНОВИЧ
  • МОЛДАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА
  • МОСКВОФІЛЬСТВО
  • МУХИ ПОВСТАННЯ 1490–1492
  • НАЦІОНАЛЬНА РЕВОЛЮЦІЯ 1648–1676
  • НІСТОР ЙОН-ЯНКУ
  • ОПРИШКИ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПОДІЛЬСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ПОПОВИЧ ОМЕЛЯН
  • ПРИКАРПАТТЯ
  • РУСЬКЕ ПРАВО
  • СЕН-ЖЕРМЕНСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1919
  • СЕВРСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1920
  • ШИПИНСЬКА ЗЕМЛЯ
  • СМАЛЬ-СТОЦЬКИЙ СТЕПАН ЙОСИПОВИЧ
  • СОБОРНЕ УЛОЖЕННЯ 1649
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • ТИВЕРЦІ
  • УКРАЇНСЬКА НАЦІОНАЛЬНА РАДА В КИЄВІ
  • ВІДЕНЬ
  • ВОЛОСЬКЕ ПРАВО
  • ВОРОБКЕВИЧ СИДІР (ІСИДОР) ІВАНОВИЧ
  • ВОЗЗ'ЄДНАННЯ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ В ЄДИНІЙ ДЕРЖАВІ

  • Пов'язані терміни:
  • АБДУЛ-ГАМІД І
  • АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ
  • АКАДЕМІЧНЕ БРАТСТВО
  • АКЧЕ
  • АНГЕЛЛОВИЧ АНТІН
  • АРХІВИ В УКРАЇНІ
  • АРМІЯ ГАЛЛЕРА
  • АВРІЛЬ АДОЛЬФ
  • АВСТРІЯ
  • АВСТРІЙСЬКА МОНАРХІЯ ТА АВСТРО-УГОРЩИНА
  • АВСТРО-УГОРЩИНА
  • АВТОНОМІЯ
  • БАЧИНСЬКИЙ ЄВГЕН ВАСИЛЬОВИЧ
  • БАЮРАК ВАСИЛЬ ГНАТОВИЧ
  • БАН
  • БАНКИ
  • БЕРДЯЄВ СЕРГІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • БЕССАРАБІЯ
  • БЕЗПАЛКО ЙОСИП ІВАНОВИЧ
  • БІДЕРМАН ГЕРМАН-ІГНАЦ
  • БІДНЯК МИКОЛА ПЕТРОВИЧ
  • БІЛЯШІВСЬКИЙ МИКОЛА ФЕДОТОВИЧ
  • БОБРИНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • БОГДАН ІІІ ОДНООКИЙ
  • БОРОТЬБА
  • БРАТІАНУ ЙОН
  • БРЕСТСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР З ДЕРЖАВАМИ ЧЕТВЕРНОГО СОЮЗУ 9 ЛЮТОГО 1918 Р.
  • БРУСИЛОВСЬКИЙ ПРОРИВ 1916
  • БУКОВИНА – ГАЗЕТА НАРОДОВЦІВ БУКОВИНИ
  • БУКОВИНА
  • БУКОВИНСЬКА ПРАВОСЛАВНА ЦЕРКВА
  • БУКОВИНСЬКА УКРАЇНСЬКА САМООБОРОННА АРМІЯ (БУСА)
  • БУКОВИНСЬКЕ НАРОДНЕ ВІЧЕ 1918
  • БУКОВИНСЬКЕ СЕЛЯНСЬКЕ ЗАВОРУШЕННЯ 1838-39 РР.
  • БУКОВИНСЬКЕ СЕЛЯНСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1848-49 РР.
  • БУКОВИНСЬКИЙ КРАЙОВИЙ МУЗЕЙ
  • БУКОВИНСЬКИЙ КУРІНЬ
  • ЧЕХИ В УКРАЇНІ
  • ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА
  • ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОБЛАСНИЙ КРАЄЗНАВЧИЙ МУЗЕЙ
  • ЧЕРНІВЦІ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ДЕЦИМА
  • ДЕКЛАРAЦІЯ ТИМЧАСОВОГО РОБІТНИЧО-СЕЛЯНСЬКОГО УРЯДУ УКРАЇНИ 1919
  • ДЕПОРТАЦІЇ В РЕТРОСПЕКТИВІ УКРАЇНСЬКОЇ ІСТОРІЇ
  • ДЕСЯТИНА
  • ДОБРОВСЬКИЙ ЙОЗЕФ
  • ДОМІНІЇ
  • ДОМІНІКАЛЬНІ ЗЕМЛІ
  • ДОМНІЦА
  • ДОРОШЕНКО ДМИТРО ІВАНОВИЧ
  • ДОВБУШ ОЛЕКСА ВАСИЛЬОВИЧ
  • ДРАЧИНСЬКИЙ ТЕОФІЛ
  • ДРУКАРСТВО І КНИГОВИДАННЯ В УКРАЇНІ
  • ДУШЕГУБИНА
  • ДВІРНИЧЕ
  • ДИТЯЧІ ТА ПІДЛІТКОВІ ОРГАНІЗАЦІЇ СКАУТІВ І ПІОНЕРІВ В УКРАЇНІ
  • ДИТИНКА
  • ЄГОВІСТИ, СВІДКИ ЄГОВИ
  • ЕМІГРАЦІЯ УКРАЇНСЬКОГО НАСЕЛЕННЯ
  • ЕМІНЕСКУ (EMINESCU) МІГАЙ
  • ЕНЦЕНБЕРҐ (ЕNZENBERG) КАРЛ ФОН
  • ЕНГЕЛЬС (ENGELS) ФРІДРІХ
  • ЕРБІНЬЇ МІШЕЛЬ ДЕ
  • ЕРЛІХ (EHRLICH) ЄВГЕН
  • ЕСТОНЦІ В УКРАЇНІ
  • ЕТНОГРАФІЧНІ РЕГІОНИ УКРАЇНИ
  • ЕВАКУАЦІЙНІ ЗАХОДИ АВСТРІЙСЬКОГО ТА РОСІЙСЬКОГО УРЯДІВ НА УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЛЯХ У РОКИ ПЕРШОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
  • ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ
  • ЄВРОАТЛАНТИЧНА ЦИВІЛІЗАЦІЯ
  • ФЕДЬКОВИЧ ЮРІЙ АДАЛЬБЕРТОВИЧ
  • ФЕОДАЛІЗМ В УКРАЇНІ
  • ФРАНКО ІВАН ЯКОВИЧ
  • ФРАНЦ-ЙОСИФ I ГАБСБУРГ
  • ФРАНЦИСКАНЦІ
  • ГАКМАН ЄВГЕН
  • ГАЛБИН
  • ГАЛІП ТЕОДОТ
  • ГАЛИЧИНА
  • ГАЛИЦЬКА БИТВА 1914
  • ГАЛИЦЬКЕ ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРСТВО
  • ГАЛИЦЬКЕ СЕЛЯНСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1846
  • ГАЛИЦЬКИЙ ОРГАНІЗАЦІЙНИЙ КОМІТЕТ КП(Б)У 1920 (ГАЛОРГКОМ)
  • ГАЛИЦКО-РУССКОЕ БЛАГОТВОРИТЕЛЬНОЕ ОБЩЕСТВО
  • ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРСТВА
  • ГЕРЦЕН ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
  • ГЛАВКА ЙОЗЕФ
  • ГЛОБА
  • ГНАТИШИН ІВАН МИХАЙЛОВИЧ
  • ГОСТИНА
  • ГРОШЕН
  • ГРУДНЕВА КОНСТИТУЦІЯ 1867
  • ГРИШКО
  • ГУБЕРНСЬКІ КОМІСАРИ
  • ГУЦУЛЬСЬКО-БУКОВИНСЬКИЙ ЛЕГІОН
  • ГУЦУЛИ
  • ІГІРМІЛІК
  • ІМПЕРІЯ
  • ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ, РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ, СРСР, ЛІВОБЕРЕЖНІЙ ТА ПІВДЕННІЙ УКРАЇНІ, УРСР
  • ІНОЗЕМНИЙ КАПІТАЛ В УКРАЇНІ В 18 – НА ПОЧАТКУ 20 СТОЛІТЬ
  • ІНТЕЛІГЕНЦІЯ ТА ІНТЕЛЕКТУАЛИ
  • ІНТЕЛІГЕНЦІЯ УКРАЇНСЬКА
  • ІСТОРІЯ ПРЕСИ В УКРАЇНІ
  • ІВАНИЦЬКИЙ ТОДОР
  • ІВАСЮК МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • КАЛУЖНЯЦЬКИЙ ОМЕЛЯН ІЄРОНІМОВИЧ
  • КАНЮК СЕРГІЙ ІВАНОВИЧ
  • КАРАВАНСЬКИЙ ТРАКТ
  • КАРБУЛИЦЬКИЙ ІЛАРІЙ ІВАНОВИЧ
  • КАРПАТИ УКРАЇНСЬКІ
  • КАТЕРИНА ІІ, КАТЕРИНА II ОЛЕКСІЇВНА ТА ЇЇ ПОЛІТИКА СТОСОВНО УКРАЇНИ
  • КАЙНДЛЬ РАЙМУНД-ФРІДРІХ
  • ХВИЛЬОВИЙ МИКОЛА ГРИГОРОВИЧ
  • КОБИЛЯНСЬКА ОЛЬГА ЮЛІАНІВНА
  • КОБИЛЯНСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КОБИЛЯНСЬКИЙ ЮЛІАН ЮЛІАНОВИЧ
  • КОБИЛИЦЯ ЛУК'ЯН
  • КОГЕЛНІЧАНУ МІГАЙ
  • КОГУТ ЛЕОН
  • КОХАНОВСЬКА АВГУСТА
  • КОХАНОВСЬКИЙ АНТОН
  • КОЛЬ ЙОГАН-ГЕОРГ
  • КОЛЬБЕРГ ОСКАР
  • КОЛЕССА ФІЛАРЕТ МИХАЙЛОВИЧ
  • КОЛОНІСТИ ІНОЗЕМНІ В УКРАЇНІ
  • КОЛОТИЛО ВАСИЛЬ СЕМЕНОВИЧ
  • КОНОВАЛЕЦЬ ЄВГЕН
  • КОНСТИТУЦІЇ АВСТРІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ ТА АВСТРО-УГОРСЬКОЇ МОНАРХІЇ
  • КОНСТИТУЦІЇ РУМУНІЇ
  • КОНСТИТУЦІЙНІ АКТИ ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ
  • КОНТРИБУЦІЯ АВСТРІЙСЬКОЇ ВІЙСЬКОВОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ НА БУКОВИНЦІВ 1775–1786
  • КООПЕРАТИВНИЙ РУХ В УКРАЇНІ
  • КОПИСТЕНСЬКИЙ, ЧЕРНЕЧЕ ІМ'Я ЗАХАРІЯ
  • КОРДОНИ ДЕРЖАВНІ УКРАЇНИ, ПРИНЦИПИ ТА ІСТОРИЧНА ПРАКТИКА ЇХ ВИЗНАЧЕНЬ
  • КОРОННИЙ КРАЙ
  • КОСТІН МИРОН
  • КРАСКОВСЬКИЙ ІВАН ГНАТОВИЧ
  • КРАВЧЕНКО ВАСИЛЬ ГРИГОРОВИЧ
  • КРІПАЦТВО, КРІПОСНЕ ПРАВО
  • КРОНТАЛЕР
  • КУБІЙОВИЧ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ
  • КУРІЯ
  • КУРУШ
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • ЛАЗАР ЄВЗИБІЙ ЄЛИЗАРОВИЧ
  • ЛЕОПОЛЬД ІІ ГАБСБУРГ
  • ЛЕВАНТИНСЬКИЙ ТАЛЕР, ЛЕВАНТИНСЬКИЙ ТАЛЕР МАРІЇ ТЕРЕЗІЇ
  • ЛИННИЧЕНКО ПЛАТОН КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ЛИПОВАНИ
  • ЛИСТОПАДОВА НАЦІОНАЛЬНО-ДЕМОКРАТИЧНА РЕВОЛЮЦІЯ В ГАЛИЧИНІ 1918.
  • ЛІТЕРАТУРНО-НАУКОВИЙ ВІСТНИК
  • ЛОПАТИНСЬКА ФІЛОМЕНА МИКОЛАЇВНА
  • ЛОТОЦЬКИЙ ОЛЕКСАНДР ГНАТОВИЧ
  • ЛУКАШЕВИЧ АНТІН
  • ЛУКІЯНОВИЧ ДЕНИС ЯКОВИЧ
  • ЛУЦЬКИЙ ОСТАП МИХАЙЛОВИЧ
  • ЛУЖАНИ
  • ЛЬВІВ
  • ЛЬВІВСЬКЕ ТОВАРИСТВО ПРОСВІТА
  • МАКОГОН ДМИТРО ЯКОВИЧ
  • МАКОВЕЙ ОСИП СТЕПАНОВИЧ
  • МАЛИЦЬКА КОСТЯНТИНА ІВАНІВНА
  • МАНАСТИРСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР
  • МАРІЯ-ТЕРЕЗІЯ
  • МАРМОН (MARMONT) ОГЮСТ-ФРЕДЕРІК-ЛУЇ
  • МАРТИНОВИЧ ІСИДОР
  • МІКУЛІЧ АНДРЕАС ФОН
  • МІЖНАРОДНА АСОЦІАЦІЯ УКРАЇНІСТІВ ТА МІЖНАРОДНІ КОНГРЕСИ УКРАЇНІСТІВ
  • МОЛДОВАНИ В УКРАЇНІ
  • МОЛДАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • МОЛДОВА
  • МОНИСТО
  • МОРАР-АНДРІЄВИЧ
  • МОСКВОФІЛЬСТВО
  • МУХИ ПОВСТАННЯ 1490–1492
  • МУЗЕЙ НАРОДНОЇ АРХІТЕКТУРИ І ПОБУТУ У ЛЬВОВІ
  • МУЗЕЙ НАУКОВОГО ТОВАРИСТВА ІМЕНІ ШЕВЧЕНКА
  • НАПОЛЕОНДОР
  • НАРОД
  • НАРОДОВЦІ
  • НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
  • НЕКРАСІВЦІ
  • НЕМЕШІ, НЯМЕШІ
  • НІМЕЧЧИНА
  • НІМЦІ В УКРАЇНІ
  • НІСТОР ЙОН-ЯНКУ
  • НОУА
  • НОВІТНЯ ІСТОРІОГРАФІЯ
  • ОЛЬЖИЧ О.
  • ОНЧУЛ АУРЕЛ ФОН
  • ОПРИШКИ
  • ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ
  • ОСВІЧЕНИЙ АБСОЛЮТИЗМ
  • ПАЛАДІЙ ЯРОСЛАВ
  • ПАЛЕОЛІТ
  • ПАЛІЙ (ГУРКО) СЕМЕН ПИЛИПОВИЧ
  • ПАНЩИНА
  • ПАРА
  • ПАРАФІЯЛЬНІ ШКОЛИ
  • ПАРАГВАЙ
  • ПАРЦЕЛЯЦІЯ
  • ПАРТИЗАНСЬКИЙ РУХ В УКРАЇНІ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
  • ПАРИЗЬКА МИРНА КОНФЕРЕНЦІЯ 1919–1920
  • ПАТАГОН
  • ПЕРЕМІЩЕНІ ОСОБИ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПЕТРУШЕВИЧ АНТІН СТЕПАНОВИЧ
  • ПІГУЛЯК ЄРОТЕЙ
  • ПЛАСТ, УКРАЇНСЬКИЙ ПЛАСТОВИЙ УЛАД
  • ПОЛЄК ЙОГАНН
  • ПОЛЯКИ В УКРАЇНІ
  • ПОЛЛЕВ
  • ПОНЯТЕНКО ПРОКІП ДМИТРОВИЧ
  • ПОПОВИЧ ОМЕЛЯН
  • ПОТРОНИК
  • ПРОСВІТА (1868–1939)
  • ПРИКАРПАТТЯ
  • РАЄВСЬКИЙ МИХАЙЛО ФЕДОРОВИЧ
  • РЕПТА ВОЛОДИМИР ДЕ
  • РЕСУРА
  • РЕВОЛЮЦІЇ В ЄВРОПІ 1848–1849 РОКІВ
  • РЯБКОВ ПАВЛО ЗАХАРОВИЧ
  • РОСІЯНИ В УКРАЇНІ
  • РУКОПИСНА КНИГА
  • РУМУНІЯ
  • РУМУНІЗАЦІЯ
  • РУМУНИ В УКРАЇНІ
  • РУСЬКА БЕСІДА
  • РУСЬКА МОВА
  • РУСЬКА ПРАВОСЛАВНА СТАРООБРЯДСЬКА ЦЕРКВА
  • РУСЬКА РАДА НА БУКОВИНІ
  • РУСЬКА ТРІЙЦЯ
  • РУСТИКАЛЬНІ ЗЕМЛІ
  • САМОСТІЙНА ДУМКА, БУКОВИНА (1931-1937)
  • ЩЕРБАКІВСЬКИЙ ВАДИМ МИХАЙЛОВИЧ
  • СЕЛЯНСЬКА РЕФОРМА 1848 В ГАЛИЧИНІ, НА БУКОВИНІ ТА ЗАКАРПАТТІ
  • СЕМАКА ІЛЛЯ
  • СЕН-ЖЕРМЕНСЬКИЙ МИРНИЙ ДОГОВІР 1919
  • СЕРЕДА АНТОН ХОМИЧ
  • СЕВРЮК ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • СФАНЦ, МОНЕТА
  • ШЕВЧЕНКА ТАРАСА МОГИЛА
  • СІЧ - ОРГАНІЗАЦІЯ ГАЛИЧИНИ
  • СОЮЗ ВИЗВОЛЕННЯ УКРАЇНИ (СВУ)
  • СПЛЕНІ ГАБРІЕЛЬ ФОН
  • СТАРООБРЯДСТВО
  • СТАСЮК ІВАН ДМИТРОВИЧ
  • СТАВРОПІГІЙСЬКИЙ ІНСТИТУТ У ЛЬВОВІ
  • СТОРОЖИНЕЦЬ
  • СУЧАВА, МІСТО В РУМУНІЇ
  • СУРМА, УКР. ЧАСОПИС
  • СУВЕРЕН Д’ОР, МОНЕТА
  • СВІДКИ ЄГОВИ
  • ТЕРЛЕЦЬКИЙ ОСТАП СТЕПАНОВИЧ
  • ТОМАЩУК КОСТЯНТИН ПАРФЕНІЙОВИЧ
  • ТРАНСНІСТРІЯ
  • ТРУДОВИЙ КОНГРЕС УКРАЇНИ
  • ЦЕХИ
  • ЦЕНЗУРА В УКРАЇНІ
  • ТШИНЕЦЬКЕ КУЛЬТУРНЕ КОЛО, ТШИНЕЦЬКО-КОМАРІВСЬКО-СОСНИЦЬКА КУЛЬТУРНО-ІСТОРИЧНА СПІЛЬНІСТЬ
  • ЦИГАНИ В УКРАЇНІ
  • ТИМОЩУК БОРИС ОНИСИМОВИЧ
  • УГ
  • УКРАИНСКИЙ НАРОД В ЕГО ПРОШЛОМ И НАСТОЯЩЕМ – ПЕРША УКРАЇНСЬКА ЕНЦИКЛОПЕДІЯ (1914-1916)
  • УРБАР, РІЧНИЙ ІНВЕНТАРНИЙ ДОКУМЕНТ
  • УРЕКЕ ГРИГОРІЙ
  • ВАГИЛЕВИЧ ІВАН МИКОЛАЙОВИЧ
  • ВАСИЛЬКО МИКОЛА
  • ВЕРЕНКА ДАНІЄЛЬ
  • ВЕСЕЛОВСЬКИЙ ЯРОСЛАВ ІВАНОВИЧ
  • ВІКЕНГАУЗЕР ФРАНЦ АДОЛЬФ
  • ВІЛЬНОДУМНИЙ СОЮЗ
  • ВОЛОХИ
  • ВОРОБКЕВИЧ СИДІР (ІСИДОР) ІВАНОВИЧ
  • ВОВК (ВОЛКОВ) ФЕДІР КІНДРАТОВИЧ
  • ВУРЦБАХ-ТАННЕНБЕРГ КОНСТАНТ
  • ВИЩА ОСВІТА В УКРАЇНІ
  • ВИЖНИЦЯ
  • ЯБЛОНОВСЬКИЙ СТАНІСЛАВ-ЯН
  • ЯЗИЧІЄ
  • ЙОСИФ II
  • ЗАГАЛЬНА УКРАЇНСЬКА РАДА
  • ЗАХАРКО ІВАН
  • ЗАЛОЗЕЦЬКИЙ–САС ВОЛОДИМИР-СЕРГІЙ
  • ЗАПИСКИ ЮГО–ЗАПАДНОГО ОТДЕЛА ИМПЕРАТОРСКОГО РУССКОГО ГЕОГРАФИЧЕСКОГО ОБЩЕСТВА
  • ЗБОРОВСЬКИЙ ІПОЛИТ ЧЕСЛАВОВИЧ
  • ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ
  • ЗГАРДИ
  • ЖІНОЧИЙ РУХ В УКРАЇНІ
  • ЗЛАТ
  • ЗОЛОТА, ЗЛОТ
  • ЗОЛОТИЙ ЧЕРВОНИЙ
  • ЗОЛОТИЙ ТАТАРСЬКИЙ
  • ЗАХІДНОУКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА (ЗУНР)


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)