ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БУНІН ІВАН ОЛЕКСІЙОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Нестуля Л.А. БУНІН Іван Олексійович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Bunin_I (останній перегляд: 23.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БУНІН ІВАН ОЛЕКСІЙОВИЧ

БУНІН Іван Олексійович (22(10). 10.1870–08.11.1953) – рос. письменник. Н. в м. Воронеж (нині місто в РФ). Перший поетичний твір надрукував 1887. У ранній поезії і прозі змальовував природу сільс. Росії (поетична зб. "Під відкритим небом", оповідання "Танька", "На хуторі"). Почесний акад. Петерб. АН (1909). На поч. 90-х рр. 19 ст. жив і працював у Полтаві, Харкові, відвідував Київ, Черкаси, Чигирин, Миргород. Враженнями від перебування в Україні сповнені оповідання "Лірник Родіон", "Ліка". Підтримував стосунки з М.Коцюбинським та В.М.Гнатюком. У спогадах про ті часи Б. зазначав: "Для мене відкрилася краса природи, глибокий зв'язок художніх створінь з батьківщиною їхніх творців, захопливість вивчення народу й поезія свободи й волі у “мандрівному житті…”".

У передреволюц. роки значно розширив тематичну спрямованість прози, відображав зрушення у сусп. свідомості представників різних верств ("Суходіл", "Хороше життя", "Брати"). Продовжував традиції рос. реалізму, певний час перебував під впливом світогляду толстовців.Жовтневу революцію 1917 сприйняв критично. Емігрував до Франції. Прозові тв. емігрантської доби позначені заглибленням у сферу інтимних переживань людини. В оповіданнях "Митькове кохання", "Справа корнета Єлагіна", циклі новел "Темні алеї", романі "Життя Арсеньєва" Б. передав світосприйняття вигнанця, розлученого з Батьківщиною. Пізні тв. Б. сповнені трагічного пафосу.

Б. належать спогади про відомих рос. дореволюц. і рад. письменників Л.Толстого, А.Чехова, М.Горького, О.Блока та ін. Перекладав тв. Д.Байрона, А.Міцкевича, Т.Шевченка.

Лауреат Нобелівської премії (1933).

П. у м. Париж.

дата публікації: 2003 р.

Праці:
  1. Собрание сочинений, т. 1–9. М., 1965–67
  2. Избранные произведения. М., 1991.
  3. Укр. пер.: Село. К., 1956
  4. На край світу. К., 1963.
Література:
  1. Михайлов О.Н. Иван Алексеевич Бунин. М., 1967
  2. Базилевський В. І зав'язь дум, і вільний лет пера. К., 1990.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • ЧЕХОВ АНТОН ПАВЛОВИЧ
  • ЧЕРКАСИ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ЧИГИРИН, МІСТО ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛ.
  • ГНАТЮК ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ
  • ГОРЬКИЙ МАКСИМ
  • ХАРКІВ
  • КОЦЮБИНСЬКИЙ МИХАЙЛО МИХАЙЛОВИЧ
  • КИЇВ
  • МІЦКЕВИЧ АДАМ
  • ПОЛТАВА
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ
  • ТОЛСТОЙ ЛЕВ МИКОЛАЙОВИЧ
  • ЖОВТНЕВИЙ ПЕРЕВОРОТ У ПЕТРОГРАДІ 1917

  • Пов'язані терміни:
  • БІЦІЛЛІ ПЕТРО МИХАЙЛОВИЧ
  • БУКОВЕЦЬКИЙ ЄВГЕН ЙОСИПОВИЧ
  • ЧЕХОВ АНТОН ПАВЛОВИЧ
  • КУПРІН ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
  • ЛАЗАРЕВСЬКИЙ БОРИС ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ЛЯТОШИНСЬКИЙ БОРИС МИКОЛАЙОВИЧ
  • МЯСОЄДОВ ГРИГОРІЙ ГРИГОРОВИЧ
  • МОСКВА
  • ОДЕСЬКИЙ ЛІТЕРАТУРНИЙ МУЗЕЙ
  • ОВСЯНИКО-КУЛИКОВСЬКИЙ ДМИТРО МИКОЛАЙОВИЧ
  • СВЯТОГІРСЬКА СВЯТО-УСПЕНСЬКА ЛАВРА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)