ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БУРКО (БУРКО-КОРЕЦЬКИЙ) ДЕМИД

  Бібліографічне посилання: Білокінь С.І. БУРКО (Бурко-Корецький) Демид [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Burko (останній перегляд: 23.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БУРКО (БУРКО-КОРЕЦЬКИЙ) ДЕМИД

БУРКО (Бурко-Корецький) Демид (псевд. – Данило Святогірський; 29.08.1894–09.06.1989) – про- топресвітер, церк. історик. Н. в с. Пирогів Він. пов. Подільської губ. (нині село Тиврівського р-ну Він. обл.). Освіту здобув у Він. церк.-учительській шк. (1913). Був мобілізований до війська і брав участь у Першій світовій війні. Під час української революції 1917–1921 був учасником Всеукр. військ. з'їзду, працював в інформаційному від. Ген. секретарства військ. справ. Навч. в Укр. держ. Кам'янець-Подільському ун-ті. Служив у Волин. д-зії Армії УНР (1920– 21), з якою опинився у Польщі. Повертаючись на Батьківщину, був заарештований на кордоні (1921). Відбувши ув'язнення, закінчив освіту у Кам'янець-Подільському ін-ті нар. освіти. Викладав укр. мову й літ. у семирічних шк. Ув'язнений 1935, утік із тюрми в Баришівці, жив до початку Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 під вигаданим прізвищем. 12 трав. 1942 у Харкові висвячений на священика митрополитом Феофілом (Булдовським). На еміграцію виїхав улітку 1943. Учасник Ашаффенбурзького собору 25–26 серп. 1947, на якому оформилася УАПЦ (соборноправна), але згодом від неї відійшов. 1950 йому було відмовлено в переїзді до США через "прокомуністичні тенденції" автокефальної групи УПЦ. Був настоятелем парафій в Інгольштадті, Новому Ульмі, Людвігсбурзі та Карлсруе (усі нині ФРН). Від 1956 – чл., від 1969 – заст. голови Вищого церк. управління при митрополиті Никанорі (Абрамовичі). Від 1973 чл. Ради митрополії УАПЦ (до 1978 заст. голови). Активний співробітник ж. "Рідна Церква", де від 1954 публікував серію статей-спогадів "З книги буття Укр. Церкви". Написав низку спогадів про визначних діячів УАПЦ (серед них митрополити В.Липківський, М.Борецький та І.Павловський, архієпископи С.Орлик, К.Кротевич, П.Левицький, священики К.Стеценко та М.Чехівський і миряни В.Біднов, М.Леонтович, М.Макаренко та Д.Щербаківський). Спогади містять багато подробиць із життя київ. та провінційних парафій у 1930-ті рр., відтворюють картину більшовицьких переслідувань Церкви і тому є важливим джерелом з історії православ'я цього періоду в Україні. До 1000-ліття християнства в Україні вийшов зб. його праць.

П. у м. Штутгарт (ФРН).

дата публікації: 2003 р.

Праці:
  1. Головні засади Української Автокефальної Православної Церкви. На чужині. Б/м, 1946
  2. Українська Автокефальна Православна Церква – вічне джерело життя. Саут-Бавнд-Брук, 1988.
Література:
  1. Вісімдесятиліття протопресвітера Д.Бурка. "Рідна Церква", 1974, ч. 99–100
  2. Сорокаріччя священства протопресвітера Демида Бурка. Там само, 1982, ч. 130
  3. Дев'яностоліття протопресв. Д.Бурка. Там само, 1984, ч. 139–140
  4. Мартирологія українських церков, т. 1. Торонто–Балтимор, 1987
  5. Україна ХХ ст.: культура, ідеологія, політика: Збірник статей. К., 1993.

Посилання:
  • БАРИШІВКА
  • БІДНОВ ВАСИЛЬ ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • БОРЕЦЬКИЙ МИКОЛА
  • ХАРКІВ
  • ЛИПКІВСЬКИЙ ВАСИЛЬ КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ПАВЛОВСЬКИЙ ІВАН ФРАНЦЕВИЧ
  • ЩЕРБАКІВСЬКИЙ ДАНИЛО МИХАЙЛОВИЧ
  • УКРАЇНСЬКА РЕВОЛЮЦІЯ (1917-1920)
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)