ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БУРЦОВ ІВАН ГРИГОРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Усенко П.Г. БУРЦОВ Іван Григорович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Burtsov_I (останній перегляд: 19.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БУРЦОВ ІВАН ГРИГОРОВИЧ

БУРЦОВ Іван Григорович (15(04). 12.1795, за ін. даними, 1794– 04.08(23.07).1829) – військовик, історик. З дворян Рязанської губ. Вчився в Благородному пансіоні при Моск. ун-ті. На військ. службі з 11 серп. (30 лип.) 1812, офіцером. Учасник Війни 1812 та закордонних походів рос. армії 1813–14, за відзнаку в яких 1814 переведений до Гвард. генштабу. Від 1819 – ад'ютант нач. штабу 2-ї армії у м-ку Тульчин. Автор військ.-теор. розробок. Виступав у часописах "Военный журнал", "Отечественные записки". Опрацьовував архів. джерела з історії рос.-турец. воєн 18 – поч. 19 ст., став одним із укладачів чотиритомника, присвяченого Прутському походові 1711, російсько-турецькій війні 1735–1739 і російсько-турецькій війні 1768–1774, російсько-турецькій війні 1787–1791, російсько-турецькій війні 1806–1812. З 1822 – полковник, керуючий канцелярією нач. штабу 2-ї армії, зав. навч. батальйоном, з 1824 – командир Укр. піх. полку (гол. квартира – у м-ку Гранів, нині село Гайсинського р-ну Він. обл.).

Чл. переддекабристської "Священної артілі", "Союзу порятунку", Корінної управи "Союзу благоденства" (депутат від Тульчинської управи на Моск. з'їзді 1821), "Товариства військових наук". Викликаний І.Дибичем до Санкт- Петербурга, 23(11) січ. 1826 взятий під арешт у Петропавловській фортеці. Покаявся особисто імп. Миколі I, був звільнений з посади та ув'язнений до Бобруйської фортеці. Того ж року переведений до Коливановського піх. полку, 1827 – під суворий нагляд до Тифліського, а потім Мінгрельського полку. Брав участь у рос.-перській війні 1826–28, російсько-турецькій війні 1828–1829. Став комендантом захопленого 1827 Тавриза (нині м.Тебріз, Іран). 1828 тимчасово виконував обов'язки нач. штабу Окремого Кавказ. корпусу, був призначений командиром Херсон. гренадерського полку. 1829 номінований генерал-майором, командував бригадою та окремим загоном, 31(19) лип. тяжко поранений на бойовищі під Байбуртом, поблизу с-ща Харт. Нагороджений орденами св. Володимира 4-го ст. з бантом (1814) та св. Георгія 4-го класу (1828).

П. по дорозі на Трапезунд (м. Трабзон, Туреччина), похований у соборі м. Горі (Грузія).

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Д.С. Бурцов. В кн.: Русский биографический словарь. СПб., 1908
  2. Восстание декабристов: Материалы, т. 8. Л., 1925
  3. Чернов С.Н. У истоков русского освободительного движения. Саратов, 1960
  4. Декабристы: Биографический справочник. М., 1988.

Посилання:
  • ДИБИЧ ІВАН ІВАНОВИЧ
  • МИКОЛА І, МИКОЛА ПАВЛОВИЧ
  • ПЕТРОПАВЛОВСЬКА ФОРТЕЦЯ
  • ПРУТСЬКИЙ ПОХІД 1711
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1735–1739
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1768–1774
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1806–1812
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1828–1829
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1787–1792
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СОЮЗ БЛАГОДЕНСТВА
  • СОЮЗ ПОРЯТУНКУ
  • ТУЛЬЧИН, МІСТО ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ВІЙНА 1812 Р.

  • Пов'язані терміни:
  • ДЕКАБРИСТІВ РУХ В УКРАЇНІ
  • ТУЛЬЧИНСЬКА УПРАВА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)