ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БУТАКОВ ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Усенко П.Г. БУТАКОВ Григорій Іванович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Butakov_G (останній перегляд: 16.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БУТАКОВ ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ

БУТАКОВ Григорій Іванович (09. 10(27.09).1820–12.06(31.05). 1882) – військ. моряк, дипломат, ген.-ад'ютант (1869), адмірал (1878). Брат О.Бутакова. Н. в м. Рига (нині Латвійська Республіка) в родині офіцера. По закінченні Мор. кадетського корпусу в Санкт-Петербурзі – на Балтиці, від зими 1837/38 – офіцер Чорномор. флоту. Навесні 1838 брав участь у десантуванні загону ген. 0М.Раєвського на кавказьке узбережжя, потім – у походах до Середземного м. 1847–50; командуючи тендером "Поспешный", спільно з командиром подібного судна "Скорый" І.Шестаковим склав лоцію Чорного м. 1851 прийняв у Великій Британії пароплав "Дунай" і доправив 1852 до Миколаєва. 1852 командував бригом "Аргонавт". Під час Кримської війни 1853–1856 командував пароплаво-фрегатом "Владимир", започаткував крейсерство до Босфору (протока між Чорним і Мармуровим морями). 17(05) листоп. 1853 виграв перший бій пароплавів ("Владимир" у присутності на борту В.Корнілова атакував і полонив турец.-єгип. судно "Перваз-Бахри"). Учасник Севастопольської оборони 1854–1855. Замінив загиблого В.Корнілова на посаді нач. штабу Чорномор. флоту.

Із 1856 – "зав. мор. частиною", гол. командир Миколаїв. порту, військ. губернатор Миколаєва і Севастополя, контр-адмірал, зарахований до імператорського почту. 1860 – флагман ескадри гвинтових кораблів Балт. флоту. 1863–67 – військ.-мор. аташе Рос. імперії у Великій Британії, Франції, Італії (від 1866 – віце-адмірал). Од 1867 – нач. балт. броненосної ескадри, від 1877 – нач. загону, з 1878 – нач. оборони Свеаборга (нині Суоменлінн, один з р-нів м. Гельсінкі, Фінляндія), з 1881 – гол. командир Петерб. порту, 1882 – чл. Держ. ради. Розробив нові засади тактики та правила маневрів (еволюцій) для кораблів-пароплавів. Склав Звід мор. сигналів. Публікував матеріали у час. "Морской сборник".

Кавалер багатьох орденів, у т.ч. Олександра Невського (1877), св. Анни 1-го ст. (1863), св. Станіслава 1-го ст. (1861), св. Георгія 4-го ст. (1853), удостоєний Демидовської премії Петерб. АН (1863).

П. у м. С.-Петербург.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Березин Е. Адмирал Г.И.Бутаков. СПб., 1884
  2. Житков К. Светлой памяти Григория Ивановича Бутакова, адмирала русского флота. "Морской сборник", 1912, № 4
  3. Лурье А., Маринин А. Адмирал Г.И.Бутаков. М., 1954
  4. Доценко В.Д. Морской биографический словарь. СПб., 1995.

Посилання:
  • БУТАКОВ ОЛЕКСІЙ ІВАНОВИЧ
  • КОРНІЛОВ ВОЛОДИМИР ОЛЕКСІЙОВИЧ
  • КРИМСЬКА ВІЙНА 1853–1856, СХІДНА ВІЙНА 1853–1856
  • МИКОЛАЇВ
  • СЕВАСТОПОЛЬ, МІСТО АРК
  • СЕВАСТОПОЛЬСЬКА ОБОРОНА 1854–1855
  • ВЛАДИМИР

  • Пов'язані терміни:
  • БУТАКОВ ОЛЕКСІЙ ІВАНОВИЧ
  • ВЛАДИМИР


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)