ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БУТАКОВ ОЛЕКСІЙ ІВАНОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Усенко П.Г. БУТАКОВ Олексій Іванович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Butakov_O (останній перегляд: 20.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БУТАКОВ ОЛЕКСІЙ ІВАНОВИЧ

БУТАКОВ Олексій Іванович (19 (07).02.1816–28.06.1869) – військ. моряк, контр-адмірал із зарахуванням до імператорського почту (1864), мандрівник, письменник. Брат Г.Бутакова. Чл. Рос., почесний чл. Берлінського геогр. т-в. Н. в м. Кронштадт (нині С.-Петерб. міськради, РФ). Закінчив Мор. кадетський корпус (офіцер од зими 1832/33). Служив на Балтиці, виступав у рос. журналах із пер. тв. іноз. авторів (Ф.Марріета, Ч.Діккенса, Ф.-М.Пінта та ін.). 1840–42 будучи ст. офіцером транспорту "Або" здійснив навколосвітнє плавання, враження від якого відображені в його нарисах на сторінках преси, в т. ч. час. "Отечественные записки" (1843– 44).

1848–49 керував Аральською гідрографічною експедицією, включив до неї художником репресованого Т.Шевченка (останній потім називав Бутакова "другом, товаришем та командиром", тепло відгукувався в листах до знайомих, виконав сепією малюнок "О.Бутаков і фельдшер О.Істомін під час зимівлі на Косаралі"). Дістав догану "за упущення з нагляду за рядовим Шевченком". 1850 видав карту Аральського м. У 1850-х рр. організував Аральське пароплавство, здійснив походи Сирдар'єю та Амудар'єю, брав участь у військ. операціях, відзначився при штурмі 1853 фортеці Ак-Мечеть (нині Кзил-Орда, Казахстан). 1857 на чолі трисотенного карального загону брав участь у придушенні повстання казахів, за що був удостоєний чину капітана 1-го рангу. 1863 переведений на Балт. флот, де, зокрема 1867, виконував обов'язки ескадр-майора при імп. Олександрі II. Публікував статті у ж. "Морской сборник", наук. виданнях. Захворівши, 1869 виїхав за кордон на лікування. Кавалер орденів св. Володимира 4-го ст. (1849) і 3-го ст. (1866), св. Анни 2-го ст. з імператорською короною (1858), св. Станіслава 1-го ст. (1868) та ін., у т. ч. іноз.

П. у м. Швальбах (Німеччина).

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Свиты Его Величества контр- адмирал Алексей Иванович Бутаков. "Морской сборник", 1869, № 9
  2. Дмитриев В.И. А.И.Бутаков. М., 1955
  3. Мацапура М. Т.Г.Шевченко та О.І.Бутаков. В кн.: Шевченко – художник. К., 1963
  4. Барсукова Н.П. Бутаков. В кн.: Русские писатели: 1800–1917, т. 1. М., 1989.

Посилання:
  • БУТАКОВ ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ
  • ШЕВЧЕНКО ТАРАС ГРИГОРОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • БУТАКОВ ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ
  • ЛАЗАРЄВ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • ЗАЛЄСЬКИЙ БРОНІСЛАВ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)