ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БУТОВИЧІ

  Бібліографічне посилання: Панашенко В.В. БУТОВИЧІ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Butovychi_rid (останній перегляд: 11.12.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БУТОВИЧІ

БУТОВИЧІ – кілька козац.-старшинських родів різного походження серед. 17 ст. Перший рід започаткований шляхтичем Богданом Б. Від польс. короля Яна II Казимира Ваза отримав два привілеї на маєтності (1649). Його син Іван Б. згадується в документах як військовий товариш (1675, 1676) і батуринський сотник (1677). Степан Іванович Б. – зять черніг. полк. Я.Лизогуба, "слуга его милости полковника черниговского и староста седневский" (1689) – посідав сотенні й полкові посади в Чернігівському полку, генеральний осавул (1709–17). Його нащадки отримували чини переважно бунчукових товаришів, військових товаришів, військових канцеляристів. Серед них були священики, військовослужбовці рос. армії, статські чиновники, працівники судів та ін. Рід існував до кін. 19 ст.

Другий рід бере свій початок від зіньківського сотника Іллі Б. (1680, Бутовичі-Базилевичі). Його нащадки служили в козац. війську бунчуковими, військ., значковими товаришами, сотниками, військ. канцеляристами, були священиками, статськими і суд. чиновниками, військовослужбовцями рос. армії та ін. Рід існував до поч. 20 ст.

Третій рід – від Тараса Б., вихідця з Волині. Його син Филон Б. був священиком, онук Григорій Б. – протопопом переяслав. (1651– 65), гадяцьким (1666–69), переяслав. і гадяцьким (1669– 75), правнук Артамон Б. служив у Генеральній військовій канцелярії (1672), священиком в м. Гадяч, (1680), протопопом зіньківським і опішнянським (до 1698). Наступні нащадки служили здебільшого в козац. війську Гетьманщини. Григорій Артамонович Б. був прихильником І.Мазепи, наближеним до П.Орлика (1712). 1715 повернувся в Україну, був репресований царським урядом і висланий до Москви, де проживав під наглядом до кінця свого життя (1740). Вихідці з роду обіймали посади сотників, полкових писарів, були священиками, військовослужбовцями рос. армії, статськими чиновниками. Рід існував до кін. 18 ст.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Модзалевський В.Л. Малороссийский родословник, т. 1. К., 1908.

Посилання:
  • БУНЧУКОВІ ТОВАРИШІ
  • ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ПОЛК
  • ГАДЯЧ
  • ГЕНЕРАЛЬНА ВІЙСЬКОВА КАНЦЕЛЯРІЯ
  • ГЕНЕРАЛЬНИЙ ОСАВУЛ
  • ГЕТЬМАНЩИНА
  • МАЗЕПА ІВАН СТЕПАНОВИЧ
  • МОСКВА
  • ОРЛИК ПИЛИП
  • СОТНИК
  • ВІЙСЬКОВІ КАНЦЕЛЯРИСТИ
  • ВІЙСЬКОВІ ТОВАРИШІ
  • ВОЛИНЬ
  • ЯН II КАЗИМИР ВАЗА
  • ЗНАЧКОВІ ТОВАРИШІ

  • Пов'язані терміни:
  • БУНЧУКОВІ ТОВАРИШІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)