ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

БИКІВНЯ

  Бібліографічне посилання: Вронська Т.В. БИКІВНЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Bykivnya (останній перегляд: 16.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БИКІВНЯ

БИКІВНЯ – місце поховання жертв політ. репресій 1937–41. Розташов. за 1,5 км від колиш. х. Биківня на околиці Києва, поблизу автостради Київ–Бровари. Вперше останки жертв були виявлені місц. жителями восени 1941. 1944, вже після визволення від гітлерівців, рад. комісія у справі воєн. злочинів оголосила биківнянське поховання місцем поховання в'язнів Дарницького табору військовополонених, в якому гітлерівці стратили 75 тис. рад. солдатів і офіцерів. Таке рішення комісія ухвалила на тій підставі, що Дарницький концтабір був розташов. за 5 км від биківнянського поховання. 1971 друга урядова комісія знову визнала ці поховання могилами жертв гітлерівських окупантів. Тоді ж було перепоховано понад 4 тис. останків. 1987 третя урядова комісія підтвердила висновки двох попередніх комісій. Під час її роботи було перепоховано ще понад 2 тис. останків, а на місці поховання встановлено кам'яну плиту, на якій зафіксовано, що там "поховано 6329 радянських солдатів, партизанів і цивільних громадян, знищених фашистськими загарбниками у 1941–1943 рр.". 1988 РМ УРСР зобов'язала вивчити питання, пов'язане з биківнянським похованням. У процесі розслідування й наступного перепоховання виявлено особисті речі окремих жертв, завдяки чому вдалося встановити прізвища деяких осіб, заарештованих 1936–41. Суд.- мед. експертиза дала змогу зробити остаточний висновок, що то були останки жертв сталінських репресій – рад. громадян, страчених НКВС 1937–41. 1988 жертви перепоховано до братської могили, яка складається з кількох поховань. Кількість жертв биківнянського поховання остаточно не встановлена: наводяться різні цифри – 6323, 6329, 6783, понад 7 тис., 120 тис., 225 тис. осіб.

дата публікації: 2003 р.

Література:
  1. Швець О. Шлях встановлення істини непростий. "Вечірній Київ", 1989, 31 берез.
  2. Тригуб В. Что же было в Быковне. "Комсомольское знамя", 1989, 30 апр.
  3. Киселев С. Еще раз о Быковне. "Литературная газета", 1990, 10 окт.
  4. Царинник М. Биківня. І жодного обвинуваченого. "Всесвіт", 1992, № 10
  5. Пам'ять Биківні: Документи та матеріали. К., 2000.

Посилання:
  • ДАРНИЦЬКИЙ ТАБІР ВІЙСЬКОВОПОЛОНЕНИХ
  • КИЇВ

  • Пов'язані терміни:
  • ДЕМОГРАФІЧНІ ВТРАТИ УКРАЇНИ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 20 СТ.
  • ДИРЕКТИВА РНК СРСР ТА ЦК ВКП(Б) ВІД 29 ЧЕРВНЯ 1941
  • ГОРСЬКА АЛЛА ОЛЕКСАНДРІВНА
  • ІОАНН ПАВЛО ІІ
  • ІВАСЮК МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • КРИЖАНІВСЬКИЙ ВСЕВОЛОД ЙОСИПОВИЧ
  • КУЛИК ІВАН ЮЛІАНОВИЧ
  • КИЇВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЛУК'ЯНІВСЬКА ТЮРМА
  • МЕМОРІАЛЬНИЙ КОМПЛЕКС
  • ПАВЛИК ОСТАП ЯКОВИЧ
  • ПОЛЯКИ В УКРАЇНІ
  • РОЖЕНКО МИКОЛА МАРКОВИЧ
  • САУЛЕВИЧ ЯН ДОМІНІКОВИЧ
  • СУЧАСНИК, КЛУБ ТВОРЧОЇ МОЛОДІ
  • ЮХНОВСЬКИЙ ІГОР РАФАЇЛОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)