Бібліографічне посилання: Вирський Д.С. БЮРОКРАТИЗАЦІЯ СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 1: А-В / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2003. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Byurokratyzatsiia_suspilnoho (останній перегляд: 16.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 1: А-В ) в електронній біблотеці

БЮРОКРАТИЗАЦІЯ СУСПІЛЬНОГО ЖИТТЯ (бюрократія: буквально – панування канцелярії, від франц. bureau – бюро, канцелярія і грец. κρατος – влада) – сусп. явище, пов'язане з процесами розподілу праці та виокремленням прошарку професійних управлінців. Особливо швидкий розвиток Б.с.ж. спостерігається з кін. 19 ст., що пов'язано з формуванням т. зв. соціальної д-ви, яка виступає універсальним регулювальником найрізноманітніших аспектів соціуму. Про складні процеси державотворення свідчать, зокрема, такі дані: на поч. 20 ст. в Зх. Європі чиновники складали 3–6 % робочої сили, а наприкінці – 10–13 %. Проблема оптимізації наростання Б.с.ж. вийшла нині на рівень найважливіших сусп. проблем. Визначне місце історики зазвичай відводять темі Б.с.ж. в Російській імперії. За рад. часів (див. СРСР) у масовій літературі Б.с.ж. прийнято було трактувати як бурж. пережиток та списувати на неї чи не всі негаразди соціаліст. будівництва.