ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЧЕРНІГІВСЬКА ГУБЕРНІЯ

  Бібліографічне посилання: Маркова О.Є., Шандра В.С. ЧЕРНІГІВСЬКА ГУБЕРНІЯ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Chernihivska_huberniia (останній перегляд: 13.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ЧЕРНІГІВСЬКА ГУБЕРНІЯ

ЧЕРНІГІВСЬКА ГУБЕРНІЯ — адм.-тер. одиниця Рос. імперії з центром у Чернігові, створена за імператорським указом від 27 лютого 1802 про поділ Малоросійської губернії на Полтавську губернію і Ч.г. Її створення мало за мету позбавити Малоросію адміністративної внутрішньої єдності. Штатний розпис запроваджено 18 квітня 1802. Включала спочатку 9 повітів: Чернігівський, Козелецький, Ніжинський, Конотопський, Глухівський, Новгород-Сіверський, Сосницький, Стародубський, Мглинський, до яких було додано 3 новостворених — Городницький, Новоміський та Борзенський. Прилуцький пов., Талалаївська волость Роменського пов. і Гнідинська волость Лохвицького пов. відійшли до Полтавської губ. 27 березня 1803 до Ч.г. приєднали ще 3 повіти — Кролевецький, Остерський і Суразький. 1809 центр Новоміського повіту з м. Нове Місто (нині с. Нове Мєсто Брянської обл., РФ) перевели в слободу Зибка (нині м. Новозибков Брянської обл., РФ) і повіт змінив назву на Новозибківський. З того часу й до 1917 у складі губернії було 15 повітів. Губернія з часу створення перебувала у складі Малоросійського генерал-губернаторства (ліквідоване 1856).

На серед. 19 ст. в Ч.г. було 3673 населених пункти, у т. ч. 15 повітових міст і 4 заштатних міста, і проживало 1 461 500 осіб. Була аграрною губернією. Гол. заняттями жителів були хліборобство, скотарство і сільс. промисли. Після скасування кріпацтва зросло вир-во товарного зерна, конопляного волокна, картоплі й цукрового буряку. Промисловість була слабкою; розвивалися ті галузі, що були пов’язані з переробкою продуктів землеробства й тваринництва. У губернії працювали 18 суконних мануфактур, 65 цукрових з-дів, велика кількість млинів, свічкосальних, салотопних та миловарних підпр-в. Діяли 3 чавуноливарні, 2 мідноливарні з-ди, підпр-ва з виготовлення цегли, кахлів, скла. Торгівля не набула масштабного характеру через віддаленість губернії від осн. торг. шляхів. Найбільшим попитом користувався ліс, який сплавляли Десною (прит. Дніпра), а також спиртні напої.

Ч.г. мала ґрунтове шляхове сполучення: Санкт-Петербург—Чернігів—Київ і МоскваНовгород-Сіверський—Чернігів—Київ. Пароплавне сполучення Десною на лінії Брянськ (нині місто в РФ) — Київ розпочалося в серед. 1850-х рр.; 1896 запроваджені регулярні поштово-пасажирські рейси на Києво-Черніг. лінії, 1898 — на Чернігівсько-Новгород-Сіверській. На поч. 1860-х рр. почалося спорудження шосейних шляхів: Могильов (нині місто в Білорусі) — Чернігів, Чернігів—Бровари.

Губернія, з отриманням статусу внутр. губернії Рос. імперії, ставала тим краєм, в якому ліберальні реформи рос. імп. Олександра II 1860—70-х рр. поширювалися одразу: запроваджувалися земські (1864) і міські (1870) органи місц. самоврядування, нові суди (1864).

1867 через територію Ч.г. пройшла Курсько-Київська залізниця, 1873 — Києво-Воронезька, 1887 — Поліська. 1913 з’явилось автобусне сполучення на трасі Гомель (нині місто в Білорусі) — Чернігів і Чернігів—Київ. Відносно слабкий розвиток пром-сті спричинив повільне зростання міст, яке лише трохи пожвавилося внаслідок втілення міської реформи 1870.

У 1-й пол. 19 ст. склалася мережа культурно-освіт. закладів, яка налічувала 128 парафіяльних шкіл, 10 середніх, діяла перша в Рос. імперії школа бджільництва. Гол. нар. уч-ща в Чернігові й Новгороді-Сіверському перетворено на г-зії, малі нар. уч-ща в Ніжині, Прилуках, Чернігові й Новгороді-Сіверському — на повітові школи. 1820 відкрито Ніжинську гімназію вищих наук князя Безбородька, згодом перетворену на Ніжинський ліцей. Із 1860-х рр. засновувалися нар. початкові уч-ща, які утримувалися значною мірою земствами. На поч. 1830-х рр. зафіксовано 32 б-ки, в яких налічувалося 66 тис. книг. 1838 відкрито черніг. публічну, 1877 — громадську б-ки. Відкривалися безплатні земські бібліотеки-читальні, згодом — і нар. б-ки на селі. На кінець 19 ст. бібліотеки-читальні були у всіх повітах.

Безземелля та малоземелля, екстенсивний спосіб господарювання, а також сел. менталітет з несприйняттям селянством міських умов життя та зайнятості спричиняли соціальну напругу, яку д-ва долала сел. переселенням до Сибіру. 1896—1911 бл. 246 тис. селян з Чернігівщини в пошуках кращої долі переселилися в Сибір і на Далекий Сх.

1919 Мглинський, Новозибківський, Стародубський і Суразький повіти відійшли до Гомельської губ. РСФРР (див. Стародубщина). Губернія ліквідована 1925.

Дж.: Полное собрание законов Российской империи, т. 27: 1802—1803, № 20162, 20684. СПб., 1830; Военно-статистическое обозрение Российской империи, т. 12, ч. 2: Черниговская губ. СПб., 1851; Русов А.А. Описание Черниговской губернии, т. 1—2. Чернигов, 1898—99.

дата публікації: 2013 р.

Література:
  1. Чернігівщина: Енциклопедичний довідник. К., 1990
  2. Леп’явко C. Чернігів: історія міста. К., 2012

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • БРОВАРИ
  • ЧЕРНІГІВ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • КРІПАЦТВО, КРІПОСНЕ ПРАВО
  • КИЇВ
  • МАЛОРОСІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • МАЛОРОСІЙСЬКЕ ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРСТВО
  • МІСЬКА РЕФОРМА 1870
  • МОСКВА
  • НІЖИН
  • НІЖИНСЬКА ГІМНАЗІЯ ВИЩИХ НАУК КНЯЗЯ БЕЗБОРОДЬКА
  • НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ
  • ОЛЕКСАНДР ІІ
  • ПОЛТАВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ПОВІТ
  • ПРИЛУКИ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СТАРОДУБЩИНА
  • ЗЕМСТВА

  • Пов'язані терміни:
  • АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНИЙ УСТРІЙ УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ
  • БЕРЕЗНА
  • БОБРОВИЦЯ
  • БРОДСЬКИЙ ЛАЗАР ІЗРАЇЛЕВИЧ
  • ЧЕРНІГІВ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ГУБЕРНСЬКА ВЧЕНА АРХІВНА КОМІСІЯ
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЧЕРНІГІВСЬКА ОКРУГА
  • ЕТНІЧНІ УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ
  • ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ
  • ГАМАЛІЇ
  • ГАМАЛІЯ (ГАМАЛЕЯ) ПЛАТОН ЯКОВИЧ
  • ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРСТВА
  • ГЛУХІВ
  • ГЛУХІВСЬКА ОКРУГА
  • ГОЛИК ТРОХИМ НЕЧИПОРОВИЧ
  • ГУБЕРНІЯ
  • ГУБЕРНСЬКІ КОМІСАРИ
  • ГУБЕРНСЬКІ УКРАЇНСЬКІ НАЦІОНАЛЬНІ З'ЇЗДИ
  • ГУБЕРНСЬКІ З'ЇЗДИ РАД СЕЛЯНСЬКИХ ДЕПУТАТІВ 1917–1918
  • ІЧНЯ
  • ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ, РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ, СРСР, ЛІВОБЕРЕЖНІЙ ТА ПІВДЕННІЙ УКРАЇНІ, УРСР
  • ІСКРИЦЬКІ
  • КАМПАНІЯ З ВИЛУЧЕННЯ В УСРР ЦЕРКОВНИХ ЦІННОСТЕЙ 1922
  • ХАНЕНКИ
  • КОДИФІКАЦІЙНІ РОБОТИ В УКРАЇНІ 18–19 СТ.
  • КОЛОДКЕВИЧ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
  • КОЛОНІСТИ ІНОЗЕМНІ В УКРАЇНІ
  • КОНОТОП
  • КОНОТОПСЬКА ОКРУГА
  • КОРДОНИ ДЕРЖАВНІ УКРАЇНИ, ПРИНЦИПИ ТА ІСТОРИЧНА ПРАКТИКА ЇХ ВИЗНАЧЕНЬ
  • КОРОП
  • КОЗАЦЬКІ УКРАЇНСЬКІ КІННІ ПОЛКИ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ 1812–1864
  • КОЗЕЛЕЦЬ
  • КРАСОВСЬКИЙ МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ
  • КРЕМЕНЧУК
  • КРОЛЕВЕЦЬ
  • КУРАКІН ОЛЕКСІЙ БОРИСОВИЧ, ЙОГО ДІЯЛЬНІСТЬ НА ПОСАДІ ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРА МАЛОРОСІЇ В 1802–1807
  • КИЇВСЬКЕ ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРСТВО
  • КИЇВСЬКИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ОКРУГ
  • ЛАЗАРЕВСЬКІ
  • ЛАЗАРЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР МАТВІЙОВИЧ
  • ЛІЛЕЄВ МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ
  • ЛИННИЧЕНКО ПЛАТОН КОСТЯНТИНОВИЧ
  • ЛИТОВЦІ В УКРАЇНІ
  • ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
  • ЛИЗОГУБИ
  • ЛОБОДА АНДРІЙ МИТРОФАНОВИЧ
  • ЛОРИС-МЕЛИКОВ (ЛОРІС-МЕЛІКОВ) МИХАЙЛО ТАРІЕЛОВИЧ
  • ЛЮБЕЧ
  • МАКСИМОВИЧІ
  • МАЛА РУСЬ
  • МАЛИНОВИЙ КЛИН
  • МАЛОРОСІЙСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • МАЛОРОСІЙСЬКЕ ГЕНЕРАЛ-ГУБЕРНАТОРСТВО
  • МАЛОРОСІЙСЬКИЙ ГЕРБОВНИК
  • МАНУФАКТУРА
  • МЕНА
  • СМУГА ОСІЛОСТІ, СМУГА ПОСТІЙНОЇ ЄВРЕЙСЬКОЇ ОСІЛОСТІ
  • МІСЯЧИНА
  • МУЗЕЇ КИЇВСЬКОГО УНІВЕРСИТЕТУ СВЯТОГО ВОЛОДИМИРА
  • МИКЛАШЕВСЬКІ
  • МИКЛАШЕВСЬКИЙ (МІКЛАШЕВСЬКИЙ) ІВАН МИКОЛАЙОВИЧ
  • МИКЛАШЕВСЬКИЙ ОЛЕКСАНДР МИХАЙЛОВИЧ
  • МИКОЛА І, МИКОЛА ПАВЛОВИЧ
  • МИЛОРАДОВИЧ ГРИГОРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • НАДІЛЬНЕ ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ
  • НАВЧАЛЬНІ ОКРУГИ
  • НІС СТЕПАН ДАНИЛОВИЧ
  • НІЖИН
  • НІЖИНСЬКА ГІМНАЗІЯ ВИЩИХ НАУК КНЯЗЯ БЕЗБОРОДЬКА
  • НІЖИНСЬКА ОКРУГА
  • НІЖИНСЬКИЙ ІСТОРИКО-ФІЛОЛОЛОГІЧНИЙ ІНСТИТУТ КНЯЗЯ БЕЗБОРОДЬКА
  • НІЖИНСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • НОСІВКА
  • НОВГОРОД-СІВЕРСЬКИЙ
  • НОВИЦЬКИЙ ОЛЕКСА ПЕТРОВИЧ
  • ОЛЕКСАНДР І
  • ОЛЕКСАНДР ІІ
  • ОНАЦЬКИЙ ЄВГЕН ДОМЕТІЙОВИЧ
  • ОСЬМАК ВАСИЛЬ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • ОСТЕР
  • ПАЛАТИ ДЕРЖАВНИХ МАЄТНОСТЕЙ
  • ПАЩЕНКО ДМИТРО РОМАНОВИЧ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПЕТРУНКЕВИЧ ІВАН ІЛЛІЧ
  • ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ ВІЙСЬКОВИЙ ОКРУГ
  • ПЛОХИНСЬКИЙ МИХАЙЛО МЕЛЕТІЙОВИЧ
  • ПОХІД У ТАВРІЮ ЗА ВОЛЕЮ 1856
  • ПОЛТАВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ПОНОМАРЬОВ СТЕПАН ІВАНОВИЧ
  • РЄПНІН МИКОЛА ГРИГОРОВИЧ
  • РОДОВІДНІ КНИГИ
  • РУСЬКА ПРАВОСЛАВНА СТАРООБРЯДСЬКА ЦЕРКВА
  • РУСОВ ОЛЕКСАНДР ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • СЕДНІВ, СМТ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СЕЛЯНСЬКА РЕФОРМА 1861
  • СЕРЕДИНА БУДА , МІСТО СУМСЬКОЇ ОБЛ.
  • СОСНИЦЯ, СМТ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СПОЖИВЧА КООПЕРАЦІЯ УКРАЇНИ
  • СТАРОДУБ, МІСТО БРЯНСЬКОЇ ОБЛ.
  • СТАРОДУБЩИНА
  • СТАРООБРЯДСТВО
  • СТЕШЕНКО ІВАН МАТВІЙОВИЧ
  • СТОЛИПІН ПЕТРО АРКАДІЙОВИЧ
  • СТОЛИПІНСЬКА АГРАРНА РЕФОРМА
  • СУДІЄНКИ, РІД
  • СУДОВО-АДМІНІСТРАТИВНА РЕФОРМА 1889
  • СУМСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ТРЕТІЙ УНІВЕРСАЛ УКРАЇНСЬКОЇ ЦЕНТРАЛЬНОЇ РАДИ
  • ЦИТОВИЧ ПЕТРО ПАВЛОВИЧ
  • ТИМЧАСОВА ІНСТРУКЦІЯ ГЕНЕРАЛЬНОМУ СЕКРЕТАРІАТОВІ (1917)
  • ВЕРЗИЛОВ АРКАДІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ВОРОНІЖ
  • ВИНОГРАДСЬКИЙ ЮРІЙ СТЕПАНОВИЧ
  • ЗАПИСКИ ЧЕРНИГОВСКОГО ГУБЕРНСКОГО СТАТИСТИЧЕСКОГО КОМИТЕТА
  • ЗЕМСЬКА РЕФОРМА 1864
  • ЗЕМСКИЙ СБОРНИКЪ ЧЕРНИГОВСКОЙ ГУБЕРНИИ
  • ЗІБРАННЯ МАЛОРОСІЙСЬКИХ ПРАВ 1807
  • ЗВІД МІСЦЕВИХ ЗАКОНІВ ЗАХІДНИХ ГУБЕРНІЙ РОСІЙСЬКОЇ ІМПЕРІЇ 1837


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)