ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1    Том (Україна - Українці) Кн. 2
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСТЬ

  Бібліографічне посилання: Верменич Я.В. ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСТЬ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 10: Т-Я / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2013. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Chernivetska_oblast (останній перегляд: 23.02.2020)
Енциклопедія історії України ( Т. 10: Т-Я ) в електронній біблотеці

ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСТЬ

ЧЕРНІВЕЦЬКА ОБЛАСТЬ — адм.-тер. одиниця у складі України. Утворена 7 серпня 1940. Розташов. в зх. частині України. Межує на зх. з Івано-Франківською областю, на пн. — з Тернопільською областю та Хмельницькою областю, на сх. — з Вінницькою областю, на пд. — з Румунією та Молдовою. Територія 8,1 тис. км2. Це найменша за площею область України.

За станом на 1 січня 2010 чисельність населення 904,4 тис. осіб (міське — 41,9 %). Центр — м. Чернівці. В області 11 р-нів, 11 міст. Нац. склад населення: українці — 75 %, румуни — 12,5, молдовани — 7,3, росіяни — 4,1 % (на 2001). Статус істор. населених місць мають: міста Чернівці, Вижниця, Герца, Кіцмань, Новоселиця, Сторожинець, Хотин, с-ща міськ. типу Глибока, Кельменці, Лужани, Путила.

Пд.-зх. кут території Ч.о. належить до Укр. Карпат і має гірський рельєф з висотами до 1,5 тис. м. Решта території — горбиста рівнина (передгір’я Карпат, Хотинська височина). Клімат помірноконтинентальний. В області є нафтогазоносні родовища, поклади кварцитів, сланців, солі, джерела мінеральних вод. Заг. площа лісів — 258 тис. га. Річки області належать до басейнів Дністра та Дунаю. Рівнинна частина області входить до лісової зони. У горах ландшафти змінюються з висотою.

З історико-геогр. точки зору територію Ч.о. можна поділити на 2 частини: 1) західна (більша), яка відноситься до Буковини, — Буковина Північна; 2) східна (менша) — Хотинщина.

У 9—11 ст. на території Ч.о. жили племена тиверців і хорватів. Із кінця 10 — в 11 ст. рівнинна частина сучасної області стала периферією Київської Русі, потім — Галицького князівства, а в 2-й пол. 14 ст. відійшла до Молдавського князівства (яке в 16 ст. стало васалом Османської імперії). 1711—15 Хотин з округою був вилучений з-під влади молдов. господарів, було утворено Хотинське нахіє, яке входило безпосередньо до Осман. імперії. Після російсько-турецької війни 1768—1774 майже вся "буковинська" частина сучасної Ч.о. (за винятком м. Герца) ввійшла до володінь австрійських Габсбургів (із 1867 — Австро-Угорщина). Після російсько-турецької війни 1806—1812 Хотинщина відійшла до Рос. імперії та була віднесена до Бессарабської обл. (із 1873 — Бессарабська губ.; див. Бессарабія). Із 1918—19 вся територія Ч.о. перебувала у складі Румунії. 1940 після повернення СРСР Пн. Буковини та Бессарабії було утворено Ч.о. у складі УРСР. На початку Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941—1945 територію Ч.о. було окуповано Румунією. З весни 1944 знов контролювалася СРСР.

Економіко-геогр. положення області обумовлюється функціонуванням Чернівецького та Новодністровського промислових вузлів. Гол. галузі пром-сті — машинобудівна, лісова, деревообробна. У Ч.о. зосереджений значний наук. потенціал. Здійснюють свою діяльність н.-д. ін-ти: Ін-т термоелектрики НАН України, Чернів. відділи Ін-ту світ. економіки і міжнар. відносин НАН України, Ін-т матеріалознавства НАН?України, Чернівецькі філії Ін-ту землевпорядження і Київ. ін-ту автоматики. Вищу освіту пропонують Чернівецький національний університет, вищий приватний навч. заклад Буковинський ун-т, Буковинський держ. мед. ун-т, Чернів. торговельно-екон. ін-т Київ. нац. торговельно-екон. ун-ту, Буковинська держ. фінансова академія, Економіко-правовий ін-т, Чернів. ф-т Харків. держ. політех. ун-ту.

В області народилися: нім. поетеса Р.Ауслендер, І.Вільде, Г.Воробкевич, С.Воробкевич, Д.Гнатюк, В.Івасюк, М.Івасюк, Л.Кобилиця, композитор К.Микуля, С.Ротару, співак О.Руснак, Юрій Федькович, румун. письменник Богдан-Петричейку Хашдеу, поет П.Целан, біохімік Е.Чаргафф, співаки Й.Шмідт та Н.Яремчук.

Державний історико-архіт. заповідник "Хотинська фортеця" (див. Хотинська фортеця). Архіт. пам’ятки: Вознесенська церква в Лужанах (15 ст.), дерев’яні церкви в с. Виженка Вижницького р-ну, с. Дубівці Кіцманського р-ну, смт Путила, с. Шепіт Путильського р-ну та ін. Про пам’ятки м. Чернівці див.: Чернівці. Археол. пам’ятки: слов’ян. і давньорус. городища (Ревне, Ленківці, Василів), рештки фортеці Цецин (14—15 ст.).

дата публікації: 2013 р.

Література:
  1. ІМіС УРСР: Чернівецька область. К., 1969
  2. Буковина: Історичний нарис. Чернівці, 1998
  3. Все про Україну. К., 1998

Посилання:
  • АВСТРО-УГОРЩИНА
  • БЕССАРАБІЯ
  • БУКОВИНА
  • БУКОВИНА ПІВНІЧНА
  • ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ ФЕДЬКОВИЧА
  • ЧЕРНІВЦІ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ФЕДЬКОВИЧ ЮРІЙ АДАЛЬБЕРТОВИЧ
  • ГАЛИЦЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ГЕРЦА
  • ГЛИБОКА
  • ГНАТЮК ДМИТРО МИХАЙЛОВИЧ
  • ГАБСБУРГИ
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ІВАСЮК МИХАЙЛО ГРИГОРОВИЧ
  • ІВАСЮК ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ
  • КЕЛЬМЕНЦІ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ХОРВАТИ
  • ХОТИН, МІСТО ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ХОТИНЩИНА
  • ХОТИНСЬКА ФОРТЕЦЯ
  • ХОТИНСЬКЕ НАХІЄ
  • КІЦМАНЬ
  • КОБИЛИЦЯ ЛУК'ЯН
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • ЛУЖАНИ
  • МОЛДАВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • НОВОСЕЛИЦЯ
  • ОСМАНСЬКА ІМПЕРІЯ
  • ПУТИЛА
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1768–1774
  • РОСІЙСЬКО-ТУРЕЦЬКА ВІЙНА 1806–1812
  • РОТАРУ СОФІЯ МИХАЙЛІВНА
  • СРСР, РАДЯНСЬКИЙ СОЮЗ
  • СТОРОЖИНЕЦЬ
  • ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЦЕЦИН, ФОРТЕЦЯ
  • ТИВЕРЦІ
  • ВАСИЛІВ
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ВІЛЬДЕ ІРИНА
  • ВІННИЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ВОРОБКЕВИЧ ГРИГОРІЙ ІВАНОВИЧ
  • ВОРОБКЕВИЧ СИДІР (ІСИДОР) ІВАНОВИЧ
  • ВИЖНИЦЯ

  • Пов'язані терміни:
  • БУКОВИНА
  • БУКОВИНА ПІВНІЧНА
  • ЧЕРНІВЦІ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ
  • ЄВРОРЕГІОН
  • ІВАНО-ФРАНКІВСЬКА ОБЛАСТЬ
  • КАРПАТСЬКИЙ РЕЙД СУМСЬКОГО ПАРТИЗАНСЬКОГО З'ЄДНАННЯ ПІД КОМАНДУВАННЯМ С.КОВПАКА 1943
  • КЕЛЬМЕНЦІ
  • ХМЕЛЬНИЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ХОТИН, МІСТО ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ХОТИНСЬКЕ НАХІЄ
  • КІЦМАНЬ
  • КОНСТИТУЦІЯ УКРАЇНИ 1996
  • КОРДОНИ ДЕРЖАВНІ УКРАЇНИ, ПРИНЦИПИ ТА ІСТОРИЧНА ПРАКТИКА ЇХ ВИЗНАЧЕНЬ
  • ЛИПОВАНИ
  • ЛУЖАНИ
  • МОЛДОВАНИ В УКРАЇНІ
  • МОЛДОВА
  • НОВОСЕЛИЦЯ
  • ПУСТОВОЙТЕНКО ВАЛЕРІЙ ПАВЛОВИЧ
  • ПУТИЛА
  • РОСІЯНИ В УКРАЇНІ
  • РУМУНИ В УКРАЇНІ
  • ШИПИНСЬКА ЗЕМЛЯ
  • СТОРОЖИНЕЦЬ
  • ТЕРНОПІЛЬСЬКА ОБЛАСТЬ
  • ВІННИЦЬКА ОБЛАСТЬ
  • ЗАХІДНА УКРАЇНА, ЯК ТЕРМІН
  • ЗАСТАВНА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)