ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ОБОРОНИ СРСР

  Бібліографічне посилання: Руденко Н.М. ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ОБОРОНИ СРСР [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=DKO_SRSR (останній перегляд: 16.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ОБОРОНИ СРСР

ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ОБОРОНИ СРСР (ДКО СРСР) – надзвичайний вищий воєн.-політ. орган у СРСР у період Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945, що зосередив у своїх руках усю повноту влади в д-ві. Ств. 30 черв. 1941 спільною постановою Президії ВР СРСР, ЦК ВКП(б) і Раднаркому СРСР у зв'язку з тяжким становищем на фронтах і з метою найшвидшої мобілізації нар.-госп. та людських ресурсів для розгрому гітлерівців. Головою ДКО затверджено голову Раднаркому СРСР і ген. секретаря ЦК ВКП(б) Й.Сталіна. До складу ДКО ввійшли члени й кандидати в члени політбюро ЦК ВКП(б): В.Молотов (заст. голови), Л.Берія, К.Ворошилов, Г.Маленков, згодом: М.Булганін, М.Вознесенський, Л.Каганович, А.Мікоян. Кожен чл. ДКО відповідав за певну галузь воєн. економіки країни.

ДКО проводив політ., госп. й воєн. кер-во д-вою. Його постанови мали силу законів. Розпорядження ДКО були обов'язковими для виконання всіма парт., рад., військ., госп., профспілковими й комсомольськими організаціями, громадянами СРСР.

ДКО були вжиті заходи, спрямовані на розбудову ЗС, а саме: створення гол. командувань напрямів і фронтів, удосконалення структури військ. з'єднань, формування й підготовку резервних армій, окремих частин і з'єднань спец. родів військ, підготовку й розстановку військ. кадрів. ДКО ставив перед Верховним Головнокомандуванням і в цілому перед ЗС воєн.-політ. завдання. Його представники виїжджали у війська діючої армії.

Велику увагу в діяльності ДКО було приділено кер-ву боротьбою рад. народу в тилу противника, об'єднанню зусиль фронту й тилу.

На початку війни ДКО керував переведенням нар. г-ва на воєн. рейки, зокрема мобілізацією людських ресурсів для потреб фронту й нар. г-ва, евакуацією пром. підпр-в і установ із р-нів, яким загрожувала гітлерівська окупація, на сх. країни та введенням їх там у дію. Від 1943 ДКО керував також реевакуацією підпр-в у р-ни СРСР, звільнені Червоною армією (див. Радянська армія), відбудовою зруйнованого нар. г-ва в зх. областях СРСР. ДКО встановлював терміни й обсяги постачання воєн. продукції фронту. Це дало можливість забезпечити війська необхідною кількістю озброєння, боєприпасів, палива, продовольства. Усі названі вище заходи ДКО здійснював через своїх уповноважених у союзних і автономних республіках, краях, областях, на підпр-вах і будовах важливого оборонного значення. В Україні та в Криму такими були місц. надзвичайні органи – міськкоми оборони на чолі з 1-ми секретарями обкомів або міськкомів КП(б)У, ств. у прифронтових р-нах, що перебували під загрозою ворожої окупації. Міськкоми об'єднували цивільну й воєн. владу на місцях, підпорядковували діяльність місц. підпр-в і установ, рад., парт., профспілкових і комсомольських органів, забезпечували мобілізацію всіх матеріальних і людських ресурсів України й Криму на задоволення потреб фронту.

У своїй діяльності ДКО спирався на апарат Раднаркому. Наркомат оборони та його управління були робочими органами ДКО з воєн. питань, безпосередніми виконавцями його розпоряджень.

4 верес. 1945 рішенням Президії ВР СРСР ДКО було ліквідовано.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Хрулев А. Становление стратегического тыла в Великой Отечественной войне. "ВИЖ", 1961, № 6
  2. Беликов А.М. Государственный комитет обороны и проблемы создания слаженной военной экономики. В кн.: Советский тыл в Великой Отечественной войне, кн. 1. М., 1974
  3. Історія Української РСР, т. 7. К., 1977. Великая Отечественная война 1941–1945: Энциклопедия. М., 1985.

Посилання:
  • БЕРІЯ ЛАВРЕНТІЙ ПАВЛОВИЧ
  • БУЛГАНІН МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • КАГАНОВИЧ ЛАЗАР МОЙСЕЙОВИЧ
  • МОЛОТОВ (СКРЯБІН) В'ЯЧЕСЛАВ МИХАЙЛОВИЧ
  • РАДЯНСЬКА АРМІЯ
  • СТАЛІН ЙОСИФ ВІССАРІОНОВИЧ
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.
  • ВОРОШИЛОВ КЛИМЕНТ ЄФРЕМОВИЧ
  • ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ

  • Пов'язані терміни:
  • ДЕМОБІЛІЗАЦІЇ ПОВОЄННІ В РАДЯНСЬКИХ РЕСПУБЛІКАХ ТА СРСР У 1921–1924 ТА В СРСР У 1945–1947 РОКАХ
  • ДЕМОГРАФІЧНІ ВТРАТИ УКРАЇНИ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 20 СТ.
  • ДЕПОРТАЦІЯ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ 1944
  • ДЕПОРТАЦІЯ ГРОМАДЯН НІМЕЦЬКОЇ НАЦІОНАЛЬНОСТІ З ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНСЬКОЇ РСР 1941–1942
  • ДИКТАТУРА ПРОЛЕТАРІАТУ
  • ЕВАКУАЦІЙНІ ЗАХОДИ УРЯДІВ УРСР І СРСР НА ТЕРИТОРІЇ УРСР В РОКИ ВЕЛИКОЇ ВІТЧИЗНЯНОЇ ВІЙНИ СРСР 1941–1945
  • ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ У ВЕЛИКІЙ БРИТАНІЇ, РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ, СРСР, ЛІВОБЕРЕЖНІЙ ТА ПІВДЕННІЙ УКРАЇНІ, УРСР
  • КАГАНОВИЧ ЛАЗАР МОЙСЕЙОВИЧ
  • КАРПАТСЬКИЙ РЕЙД СУМСЬКОГО ПАРТИЗАНСЬКОГО З'ЄДНАННЯ ПІД КОМАНДУВАННЯМ С.КОВПАКА 1943
  • КОМПАРТІЙНО-РАДЯНСЬКА СИСТЕМА ДЕРЖАВНОЇ ВЛАДИ В СРСР: ТВОРЕННЯ, ОСНОВНІ ЕТАПИ РОЗВИТКУ, КРАХ
  • КУРЧАТОВ ІГОР ВАСИЛЬОВИЧ
  • КИРИЛЕНКО АНДРІЙ ПАВЛОВИЧ
  • МАЛЕНКОВ ГЕОРГІЙ МАКСИМІЛІАНОВИЧ
  • ПАРАЛЕЛЬНОГО АНТИРАДЯНСЬКОГО ТРОЦЬКІСТСЬКОГО ЦЕНТРУ СУДОВИЙ ПРОЦЕС 1937
  • ПАРТИЗАНСЬКИЙ РУХ В УКРАЇНІ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
  • РАДЯНСЬКА АРМІЯ
  • ШИРШОВ ПЕТРО ПЕТРОВИЧ
  • СТАЛІН ЙОСИФ ВІССАРІОНОВИЧ
  • ЦЕНТРАЛЬНИЙ ШТАБ ПАРТИЗАНСЬКОГО РУХУ
  • ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МИКОЛА ОЛЕКСІЙОВИЧ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)