ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДАНИЛО ГАЛИЦЬКИЙ

  Бібліографічне посилання: Котляр М.Ф. ДАНИЛО ГАЛИЦЬКИЙ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Danylo_Galycky (останній перегляд: 21.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДАНИЛО ГАЛИЦЬКИЙ

ДАНИЛО ГАЛИЦЬКИЙ, Данило-Іоанн Романович Галицький (1201–1264) – князь волин. і галицький, старший син Романа Мстиславича і його другої дружини Анни. Н., очевидно, в Галичі (давньому). Вперше одружений (1219) з дочкою галицького кн. Мстислава Мстиславича Удатного Анною (п. бл. 1252), вдруге – з литов. княжною, сестрою жемайтського кн. Тевтивіла. По смерті батька (1205) проти Анни і її синів – Данила Романовича (Д.Г.) і Василька Романовича повстало галицьке боярство (див. Галицькі бояри), що противилось об'єднавчим, державотворчим заходам влади. Київ. кн. Рюрик Ростиславич разом з черніг. Ольговичами пішов на Галицьку землю (1205) та біля валів Галича був розбитий нар. ополченням. Улітку 1206 галицькі бояри закликали на княжіння черніг. князів – Ігоревичів: Володимира Ігоревича, Романа і Святослава. Анна з синами подалася до м. Володимир (нині м. Володимир-Волинський), далі до Кракова (Польща) до кн. Лєшека Білого. Потім Лєшек відіслав Д.Г. до Угорщини на виконання угоди між ним і угор. королем Андрієм II (див. Андраш II) про розподіл сфер впливу в Галицько-Волин. Русі. 1211 галицькі бояри повстали проти Ігоревичів і з угор. допомогою скинули їх. У верес. 1211 бояри посадили на княжіння в Галичі Д.Г., проте незабаром вигнали його матір, а далі (поч. 1212) – і його самого. Він змушений був вернутися в Угорщину. 1214 Андрій II і Лєшек уклали в м. Спіш (нині м. Спішска-Стар-Вес, Словаччина) угоду про поділ Галицької землі. Угорщині дісталася більша ч. з Галичем, Польщі – менша з Перемишлем (нині м. Пшемисль, Польща). 1214 Андрій II заволодів Галичем і захопив у полон боярина Володислава Кормильчича, який, скориставшись смутою, 1213 самочинно там вокняжився. Король посадив у Галичі свого малого сина Коломана, а Лєшек захопив ще й ч. Волині. За дипломатичної активності матері Д.Г. дістав від Лєшека для себе з братом волинські міста Тихомль і Перемиль. 1214–15 Д. Г. і Василько сіли у Володимирі.

1219 у Галичі, вибивши звідти угрів, вокняжився Мстислав Мстиславич Удатний. Поріднившися з ним, Д.Г. розпочав об'єднання Волині. Він вигнав поляків із Зх. Волині (1222 уклав мир з Лєшеком), допоміг Мстиславу відстояти Галицьке князівство від угрів і поляків. Д.Г. взяв участь у битві з монголо-татарами на Калці (див. Калка, битва на річці 1223), був там поранений. 1227–28 Д.Г. і Василько оволоділи Луцьком, Пересопницею і Чорторийськом (нині с. Старий Чорторийськ Маневицького р-ну Волин. обл.); їх разом із Берестям Д.Г. віддав братові Васильку. По смерті Мстислава (1228) Д.Г. почав відновлювати свою владу в Галицькій землі. 1230 галицьке віче закликало на стіл Д.Г., і він вибив із міста угор. королевича Андрія (сина Андрія II), котрому Мстислав перед смертю за намовою бояр передав Галич. Боярство продовжувало спротив Д.Г., спираючись на допомогу Угорщини і протиставляючи йому спочатку белзького кн. Олександра Всеволодича, далі – Ростислава Михайловича чернігівського. 1234 Д.Г. переміг Олександра, але 1235 разом із союзником київ. кн. Володимиром Рюриковичем був розбитий біля Торчеська половцями, найнятими черніг. кн. Михайлом Всеволодичем. 1238, вигнавши Ростислава, вокняжився в Галичі й відновив Галицько-Волинське князівство батька Романа. Навесні 1238 відібрав у добжинських рицарів (див. Добжинських рицарів орден) волин. м. Дорогичин. Цілісність відновленого Д.Г. князівства порушилася після навали орд Батия (1241). Бояри знову збунтувались і закликали Ростислава Михайловича. В битві біля м. Ярослав (нині місто в Польщі) влітку 1245 Д.Г. завдав вирішальної поразки Ростиславу, підтримуваному галицьким боярством, угорським і польським військами (див. Ярославська битва 1245).

Остаточно зломивши опір боярства, налагодивши стосунки з Угорщиною та Польщею, Д.Г. зробив Галицько-Волин. князівство сильним і багатим. Він відновив зруйновані монголо-татарами (див. Монголо-татарська навала) міста, звів нові могутні фортеці, серед яких – Кременець і Холм. Д.Г. поставив перед собою завдання об'єднати Русь для відсічі Золотій Орді й уклав союз із владимиро-суздальським кн. Андрієм Ярославичем. Та 1252 Андрій був змушений тікати до Швеції від навали військ монголо-татар. воєводи Неврюя. Втративши єдиного союзника на Русі, Д.Г. сам виступив проти Орди. 1252–58 він не раз воював із монгол. воєначальником Куремсою і перемагав його. В прагненні одержати допомогу від Заходу Д.Г. вступив у переговори з папською курією і 1253 прийняв королів. корону в Дорогичині від папи Інокентія IV, котрий декларував хрестовий похід проти монголо-татар. Похід не відбувся, і Данило не впустив до свого князівства катол. місіонерів, після чого відносини з курією обірвалися. Д.Г. мав великий авторитет на Русі та в Європі. Він брав участь у війні за австрійс. престол 1252–53, посадивши у Відні свого сина Романа Даниловича, здійснював успішні походи на Чехію і Польщу, Литву і землю ятвягів, не раз виступав арбітром у міжусобицях польс. і литов. князів. 1258 з Орди на місце Куремси прислали Бурундая із величезним військом. Д.Г. довелося підкоритися і зруйнувати укріплення майже всіх галицьких і волин. міст.

П. у м. Холм, похований там у кафедральному соборі Пресвятої Богородиці.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Дашкевич Н.П. Княжение Даниила Галицкого по русским и иностранным известиям. К., 1873
  2. Грушевський М.С. Історія України-Руси, т. 3. Львів, 1905
  3. Пашуто В.Т. Очерки по истории Галицко-Волынской Руси. М., 1950
  4. Котляр М.Ф. Данило Галицький. К., 2002.

див. також ресурси Електронної бібліотеки “Україніка” (НБУВ)


Посилання:
  • АНДРАШ ІІ
  • АННА (ВІЗАНТ. ЦАРІВНА)
  • БАТИЙ, БАТУ, САЇН-ХАН
  • БЕРЕСТЯ
  • БУРУНДАЙ, БУРОНДАЙ
  • ДОБЖИНСЬКИХ РИЦАРІВ ОРДЕН
  • ДОРОГИЧИН, ДРОГИЧИН
  • ГАЛИЧ (ДАВНІЙ)
  • ГАЛИЦЬКА ЗЕМЛЯ
  • ГАЛИЦЬКІ БОЯРИ
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ІНОКЕНТІЙ IV
  • КАЛКА, БИТВА НА РІЧЦІ 1223
  • ХОЛМ
  • КРЕМЕНЕЦЬ
  • КУРЕМСА
  • ЛЄШЕК БІЛИЙ
  • ЛУЦЬК
  • МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА
  • МСТИСЛАВ МСТИСЛАВИЧ
  • МИХАЇЛ ВСЕВОЛОДИЧ
  • ОЛЕКСАНДР ВСЕВОЛОДИЧ
  • ОЛЬГОВИЧІ
  • ПЕРЕМИЛЬ
  • ПЕРЕМИШЛЬ
  • ПЕРЕСОПНИЦЯ
  • ПОЛОВЦІ
  • РЮРИК РОСТИСЛАВИЧ
  • РОМАН ДАНИЛОВИЧ
  • РОМАН МСТИСЛАВИЧ, РОМАН-БОРИС МСТИСЛАВИЧ
  • РОСТИСЛАВ МИХАЙЛОВИЧ
  • ТОРЧЕСЬК
  • ТИХОМЕЛЬ
  • ВАСИЛЬКО РОМАНОВИЧ
  • ВІЧЕ
  • ВІДЕНЬ
  • ВОЛОДИМИР ІГОРЕВИЧ
  • ВОЛОДИМИР РЮРИКОВИЧ
  • ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ
  • ВОЛОДИСЛАВ КОРМИЛЬЧИЧ
  • ВОЛИНЬ
  • ЯРОСЛАВСЬКА БИТВА 1245
  • ЯТВЯГИ
  • ЗОЛОТА ОРДА, УЛУС ДЖУЧІ

  • Пов'язані терміни:
  • АНДРАШ ІІ
  • АННА (МАТИ ДАНИЛА ГАЛИЦЬКОГО)
  • АРПАДИ
  • АРТЕМІЙ (ГАЛИЦЬКИЙ ЄПИСКОП)
  • БЕЛА ІV
  • БЕЛЗЬКА ЗЕМЛЯ
  • БЕЛЗЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • БЕРЕСТЯ
  • БОЛОХОВСЬКА ЗЕМЛЯ
  • БУЛЛИ ПАПСЬКІ
  • БУРУНДАЙ, БУРОНДАЙ
  • ДАШКЕВИЧ МИКОЛА ПАВЛОВИЧ
  • ДЕМ'ЯН
  • ДМИТРО
  • ДОБЖИНСЬКИХ РИЦАРІВ ОРДЕН
  • ДОРОГИЧИН, ДРОГИЧИН
  • ДОРОГИЧИНСЬКА ВОЛОСТЬ
  • ФАЛЬСИФІКАТ ІСТОРИЧНОГО ДЖЕРЕЛА
  • ФЕДОРІВСЬКИЙ МОНАСТИР У КИЄВІ
  • ФРАНЦИСКАНЦІ
  • ГАЛИЧ (ДАВНІЙ)
  • ГАЛИЧИНА
  • ГАЛИЦЬКІ БОЯРИ
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКИЙ ЛІТОПИС
  • ГОРОДИЩЕ, МІСТО ЧЕРКАС. ОБЛ.
  • ГРИЦІВ
  • ГРИГОРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ
  • ІНОКЕНТІЙ IV
  • КАЛІУС
  • КАЛКА, БИТВА НА РІЧЦІ 1223
  • КАМЕНЕЦЬ
  • КАМІНЬ-КАШИРСЬКИЙ
  • КАНЦЛЕР ЛИТОВСЬКИЙ
  • ХОЛМ
  • ХОЛМСЬКА ІКОНА БОГОРОДИЦІ
  • ХОРОБОР, ЛІТОПИСНЕ МІСТО
  • КОЛОДЯЖИН, ГОРОДИЩЕ
  • КОНРАД І МАЗОВЕЦЬКИЙ
  • КОРМЛІННЯ
  • КОРОЛЬ
  • КОРОЛІВСТВО РУСЬ
  • КОТЯН, КОТЯН СУТОЙОВИЧ
  • КУРЕМСА
  • КИЄВО-ХОЛМСЬКИЙ ШЛЯХ
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКИЙ З'ЇЗД КНЯЗІВ 1223
  • КИРИЛО ІІ
  • ЛЄШЕК БІЛИЙ
  • ЛЕВ ДАНИЛОВИЧ
  • ЛЕВ ЮРІЙОВИЧ
  • ЛИХАЧОВ ДМИТРО СЕРГІЙОВИЧ
  • ЛУЦЬК
  • ЛУЦЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ЛЬВІВ
  • МАЛЬТ-БРУН (MALTE-BRUN) КОНРАД
  • МЕДЖИБІЖ
  • МЕЛЬНИК
  • МІНДОВГ
  • МОНГОЛО-ТАТАРСЬКА НАВАЛА
  • МОСТИСЬКА
  • МСТИСЛАВ ДАНИЛОВИЧ
  • МСТИСЛАВ МСТИСЛАВИЧ
  • МСТИСЛАВ ЯРОСЛАВИЧ
  • МУЗЕЙ НАРОДНОЇ АРХІТЕКТУРИ І ПОБУТУ У ЛЬВОВІ
  • МИХАЇЛ ВСЕВОЛОДИЧ
  • МИРОСЛАВ
  • МИТУСА
  • НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ
  • НОВОГРУДОК - НОВГОРОД ЛИТОВСЬКИЙ
  • ОЛЕКСАНДР ВСЕВОЛОДИЧ
  • ОЛЕКСАНДР НЕВСЬКИЙ
  • ОЛЕШШЯ
  • ОПІЗО
  • ПЕРЕМИЛЬ
  • ПЕРЕМИШЛЬ
  • ПЕРЕМИШЛЬСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ПЛАНО КАРПІНІ
  • ПЛІСНЕСЬК
  • ПОБОЖЖЯ
  • ПОНИЗЗЯ
  • РАЙКОВЕЦЬКЕ ГОРОДИЩЕ
  • РОМАН ДАНИЛОВИЧ
  • РОМАНОВИЧІ
  • РОСТИСЛАВ МИХАЙЛОВИЧ
  • СЕДНІВ, СМТ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • ШУМСЬК, МІСТО ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛ.
  • ШВАРНО ДАНИЛОВИЧ
  • СОЛОВЙОВ СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • СОСНИЦЯ, СМТ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛ.
  • СТАРОКОСТЯНТИНІВ, МІСТО ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • СТОВП’Є, АРХІТЕКТУРНО-АРХЕОЛ. ПАМ’ЯТКА, ОБОРОННО-КУЛЬТОВИЙ КОМПЛЕКС ДАВНЬОРУС. ЧАСУ
  • ТУРОВО-ПІНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО, ТУРОВСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ТИХОМЕЛЬ
  • УДІЛЬНА РОЗДРОБЛЕНІСТЬ
  • УГРОВСЬК
  • ВАСИЛІВ
  • ВАСИЛЬКО РОМАНОВИЧ
  • ВАТИКАН
  • ВОЙШЕЛК
  • ВОЛОДИМИР РЮРИКОВИЧ
  • ВОЛОДИМИР-ВОЛИНСЬКИЙ
  • ВОЛОДИСЛАВ КОРМИЛЬЧИЧ
  • ВОЛИНСЬКЕ КНЯЗІВСТВО
  • ВОЗВЯГЛЬ
  • ВИШНЯ, АРХЕОЛОГІЧНА ПАМ'ЯТКА
  • ЯРОСЛАВСЬКА БИТВА 1245
  • ЯТВЯГИ
  • ЮРІЙ ЛЬВОВИЧ
  • ЗВЕНИГОРОД ГАЛИЦЬКИЙ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)