ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДАРАГАНИ

  Бібліографічне посилання: Томазов В.В. ДАРАГАНИ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Daragany (останній перегляд: 13.11.2018)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДАРАГАНИ

ДАРАГАНИ – п'ять козац.-старшинських, згодом дворянських родів. З них найбільш старовинний і відомий – рід, заснований Федором Дараганом (р.н. невід. – 1707) – переяслав. полковим осавулом (1688) та трахтемирівським сотником (1695, 1700). Його сини та внуки посідали чільні місця в гетьман. адміністрації: Дмитро Федорович – кропивнянський сотник (1725, 1731–34, 1737, 1742) та сотник 2-ї полкової сотні Переяславського полку (1725–27); Григорій Федорович – сотник 1-ї полкової сотні Переяслав. полку (1726); Петро Дмитрович (1736 – бл. 1790) – кропивнянський сотник (1759–64), переяслав. полковий суддя (1764–81); Антон Дмитрович (1744 – бл. 1800) – кропивнянський сотник (1764–83). До цього роду належить плеяда відомих діячів Російської імперії: Петро Михайлович (1800–75) – генерал-лейтенант, тульський військ. та цивільний губернатор (1850–65), автор спогадів, опублікованих у час. "Русская старина" (1875, т. 12–13), його дружина – Ганна Михайлівна (уроджена Балуг'янська; 1806–77) – дитяча письменниця і педагог, нач. моск. Єлизаветинського уч-ща (1849–50) та Миколаївського сирітського ін-ту в Санкт-Петербурзі (1850–56); Михайло Михайлович (1816–97) – генерал-майор, нач. Моск. арсеналу та Київ. комісарської комісії; Дмитро Іванович (1813–1892) – генерал від інфантерії, член Гол. військ.-кодифікаційного к-ту (1860–92) та Олександрівського к-ту про поранених (1889–92); Федір Іванович (1815–74) – генерал-майор, орловський губернський військ. нач. (1864–74); Михайло Петрович (1834–1912) – черніг. (1876–78), вологодський (1878–83) та калішський (1883–1908) губернатор, таємний радник, сенатор (1908–12); Йосип Федорович (1848 – р. с. невід.) – дійсний статський радник, нач. Ризько-Орловської залізниці (1898–1910); Іван Федорович (1851– р. с. невід.) – дійсний статський радник, голова департаменту Київ. судової палати (1901–14); Федір Федорович (1855– р. с. невід.) – дійсний статський радник, дир. Рязансько-Уральської залізниці (1907–15).

Рід, що походить від Федора Дарагана, внесено до 2-ї ч. Родовідної книги Полтав. губ.

З ін. родів Д. найбільш відомим є рід, що походить від Юхима Федоровича Дарагана (р.н. невід. –1762) – зятя братів Розумовських (див. Розумовські), київ. полковника (1751–62), бригадира (1762). Його старший син – Василь Юхимович – камергер (1758–64), генерал-поручик (1774), один із прибічників рос. імп. Петра III.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Модзалевский В.Л. Малороссийский родословник, т. 1. К., 1908.

Посилання:
  • ОСАВУЛ
  • ПЕРЕЯСЛАВСЬКИЙ ПОЛК
  • ПЕТРО ІІІ ФЕДОРОВИЧ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РОЗУМОВСЬКІ
  • РУССКАЯ СТАРИНА
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СОТНИК

  • Пов'язані терміни:
  • КОЗАЦТВО УКРАЇНСЬКЕ В ОБРАЗОТВОРЧОМУ МИСТЕЦТВІ
  • НЕВРИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)