ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДЕБАГОРІЙ-МОКРІЄВИЧ

  Бібліографічне посилання: Усенко П.Г. ДЕБАГОРІЙ-МОКРІЄВИЧ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Debagoriy_Mokrievych (останній перегляд: 17.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДЕБАГОРІЙ-МОКРІЄВИЧ

ДЕБАГОРІЙ-МОКРІЄВИЧ (Дебогорій-Мокрієвич) Володимир Карпович (24(12).05.1848–02.11. 1926) – політ. діяч, революціонер, публіцист, мемуарист. Н. в м. Чернігів у дворянській родині. Дитинство провів у дідовому маєтку (с. Лука-Барська Літинського пов. Подільської губ., нині село Барського р-ну Він. обл.). Навч. (до 1864) в г-зіях м-ка Немирів та (до 1866) м. Кам'янець-Подільський. 1866–71 – студент фіз.-мат., потім – мед. ф-тів Київ. ун-ту. 1871 з братом Іваном, С.Коваликом, Г.Мачтетом, М.Судзиловським та ін. однодумцями був у т. зв. "амер. гуртку", що планував заснувати за океаном землеробську громаду.

1873 зустрівся у м. Локарно (Швейцарія) з М.Бакуніним (див. Бакунізм), прийняв його вчення, програму майбутнього визвольного повстання в Російській імперії. Того ж року приєднався до "Київської комуни", 1873–74 працював у теслярській артілі. Навесні 1874 брав участь у "ходінні в народ" (Поділля, Подніпров'я). Уникаючи арешту, восени 1874 з Києва дістався Радивилова, перетнув рос.-австрійс. кордон біля Бродів і знову приїхав до Швейцарії, після чого тієї ж осені з Я.Стефановичем розпочав у Києві створення т-ва "південних бунтарів" (1875–76 включало бл. 20 осіб, серед яких – І.Бохановський, Л.Дейч, В.Засулич, М.Фроленко, М.Ковалевська – громадян. дружина Д.-М.). Ініціював підготовку селянського заколоту в місцевостях, де збереглася пам'ять про гайдамацький рух та "київську козаччину" 1855. Контактував із діячами українського відродження (В.Беренштамом, Ф.Вовком, О.Андрієвським, Є.Борисовим), представниками земського руху.

Сприяв В.Осинському в улаштуванні втечі керівників Чигиринської змови 1877 з Лук'янівської тюрми. Заочно звинувачуваний на "процесі 193-х", який відбувся 30(18) жовт. 1877 – 4 лют.(23 січ.) 1878 у Санкт-Петербурзі над частиною народницьких активістів (див. Процеси над народниками).

23(11) лют. 1879 затриманий жандармами в Києві, засуджений на 14 років і 10 місяців каторги, але восени втік з етапу. До зими 1880/81 переховувався серед польс. засланців у Сибіру, затим нелегально прибув до Москви й звідти таємно вирушив на еміграцію. 1882 на прохання М.Драгоманова прилучився до переговорів із рос. монархічною орг-цією "Добровільна охорона".

1882–85 мешкав у Сх. Румелії (Пд. Болгарія). В цей час женевський "Вестник “Народной воли”" вміщував його мемуари. Повернувшись до Швейцарії, Д.-М. 1887 налагодив співробітництво з час. "Самоуправление", вельми зблизився з М.Драгомановим, поділяючи ідею політичної свободи на засадах якомога більшої децентралізації та широкого місцевого самоврядування. Навколо них, зокрема, згуртувались І.Добровольський, П.Зелінський, В.Бурцев, В.Маслов-Стокоз. 1888–89 спільно випустили три числа ж. "Свободная Россия".

1894 Д.-М. під іменем Петра Каблукова прийняв болг. підданство. У Софії гостював у М.Драгоманова, познайомився з Лесею Українкою. Не полишав літ. праці (виступав у болг. пресі; у 1894–98 у Парижі, 1903 у Штутгарті (Німеччина) та 1906 у С.-Петербурзі видано його спогади).

1907 на сторінках ж. "Былое" оприлюднив обставини зарубіжної зустрічі народовольців з монархістами-емісарами високих держ. кіл С.-Петербурга. 1915 "Украинская жизнь" у Москві надрукувала надісланий ним лист "По поводу статьи Дейча “Украинская и общерусская эмиграция”". Від серед. 1917 Д.-М. – у Петрограді (нині м. С.-Петербург), з 1918 – в Україні. Опублікував нотатки про Ф.Вовка та М.Драгоманова. Хворів. 1922 вирушив до Болгарії.

П. у м. Чирпан (Болгарія).

дата публікації: 2004 р.

Праці:
  1. Воспоминания. СПб., 1906
  2. От бунтарства к терроризму, кн. 1–2. М.–Л., 1930.
Література:
  1. С.П-ра [ Петлюра С. ] Воспоминания Вл. Дебагория-Мокриевича. Стр. 598. СПб. 1906 г. "Украіна", 1907, № 9
  2. Житецкий И. Литературные воспоминания о семидесятых годах. "Вестник Европы", 1908, № 10
  3. М.П. Драгоманов. Із споминів Володимира Дебогорія-Мокрієвича. "За сто літ", 1927, кн. 1
  4. Єфремов С. Вол. Дебагорій-Мокрієвич (Посмертна згадка). "Записки Історично-філологічного відділу ВУАН", 1927, кн. 15
  5. Ганцова-Берникова В. Революційна діяльність В.К.Дебагорія-Мокрієвича. Там само
  6. Камінський В. Володимир Карпович Дебогорій-Мокрієвич в останні роки його життя (1917–1926). "За сто літ", 1928, кн. 3
  7. Житецький І. Спогади В.К.Дебогорія-Мокрієвича за Хв.К.Вовка. "Україна", 1928, № 4
  8. Рудько М.П. Революційні народники на Україні (70-ті роки XIX ст.). К., 1973
  9. Деятели СССР и революционного движения России: Энциклопедический словарь Гранат. М., 1989.

Посилання:
  • АНДРІЄВСЬКИЙ ОЛЕКСІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • БАКУНІЗМ
  • БОХАНОВСЬКИЙ ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ
  • БРОДИ
  • ЧЕРНІГІВ, ОБЛАСНИЙ ЦЕНТР
  • ЧИГИРИНСЬКА ЗМОВА (1877)
  • ДЕЙЧ ЛЕВ ГРИГОРОВИЧ
  • ДРАГОМАНОВ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • ФРОЛЕНКО М.
  • ГАЙДАМАЦЬКИЙ РУХ
  • КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • ХОДІННЯ В НАРОД
  • КОВАЛЕВСЬКА МАРІЯ ПАВЛІВНА
  • КОВАЛИК СЕРГІЙ ПИЛИПОВИЧ
  • КИЇВ
  • КИЇВСЬКА КОМУНА
  • КИЇВСЬКА КОЗАЧЧИНА 1855
  • ЛЕСЯ УКРАЇНКА
  • ЛУК'ЯНІВСЬКА ТЮРМА
  • МАЧТЕТ ГРИГОРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • МОСКВА
  • НЕМИРІВ, МІСТО ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ОСИНСЬКИЙ ВАЛЕР'ЯН АНДРІЙОВИЧ
  • ПІВДЕННІ БУНТАРІ, КИЇВСЬКІ БУНТАРІ
  • ПОДІЛЬСЬКА ЗЕМЛЯ
  • ПРОЦЕСИ НАД НАРОДНИКАМИ
  • РАДИВИЛІВ, МІСТО РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛ.
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СТЕФАНОВИЧ Я. В.
  • СУДЗИЛОВСЬКИЙ М.
  • УКРАИНСКАЯ ЖИЗНЬ, ЧАСОПИС
  • ВОВК (ВОЛКОВ) ФЕДІР КІНДРАТОВИЧ
  • ЗАСУЛИЧ ВІРА ІВАНІВНА

  • Пов'язані терміни:
  • КИЇВСЬКА КОМУНА
  • КИСІЛЬ ОЛЕКСАНДР ГРИГОРОВИЧ
  • ЛУК'ЯНІВСЬКА ТЮРМА
  • МАЧТЕТ ГРИГОРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • МАКАРЕВИЧ АННА МОЙСЕЇВНА
  • МЕМУАРИСТИКА
  • МОКРІЄВИЧІ
  • НАРОДНИКИ
  • ПІВДЕННІ БУНТАРІ, КИЇВСЬКІ БУНТАРІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)