Бібліографічне посилання: Симоненко Р.Г. ДЕФЕНЗИВА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Defenzyva (останній перегляд: 19.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДЕФЕНЗИВА (польс. defenzywa – оборона, охорона) – таємна поліція у 2-й Речі Посполитій (1918–39), апарат репресивно-політ. придушення противників існуючого держ. ладу та нац.-визвол. рухів, які домагалися відокремлення певних етнічних тер. Воєн. конфлікти, що 1918–21 супроводжували відновлення незалежності Польщі (див. Українсько-польська війна 1918–1919, Польсько-радянська війна 1920), обумовили тісне співробітництво підпорядкованої МВС Д. з Мін-вом військ. справ. Прикомандировані до штабів військ Армії Української Народної Республіки офіцери Д. стежили за настроями солдатів, які брали участь у "поході Пілсудського на Київ" 1920, згодом інтернованих у таборах на тер. Польщі. В переслідуваннях членів нелегальних Комуністичної партії Західної України та Організації українських націоналістів Д. широко використовувала провокаторсько-репресивний і терористичний досвід політ. поліцій ін. країн, співробітничала з експозитурою – зовн. розвідкою Польщі.