ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДЕКЛАРАЦІЯ ДИПЛОМАТИЧНОЇ МІСІЇ УНР У ВАРШАВІ ВІД 2 ГРУДНЯ 1919

  Бібліографічне посилання: Гриценко А.П. ДЕКЛАРАЦІЯ ДИПЛОМАТИЧНОЇ МІСІЇ УНР У ВАРШАВІ ВІД 2 ГРУДНЯ 1919 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Deklaraciya_dyplomat_misii (останній перегляд: 16.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДЕКЛАРАЦІЯ ДИПЛОМАТИЧНОЇ МІСІЇ УНР У ВАРШАВІ ВІД 2 ГРУДНЯ 1919

ДЕКЛАРАЦІЯ ДИПЛОМАТИЧНОЇ МІСІЇ УНР У ВАРШАВІ ВІД 2 ГРУДНЯ 1919 – документ, який зафіксував результати переговорів дипломатичної місії, очолюваної заст. голови Ради народних міністрів Української Народної Республіки А.Лівицьким, з делегацією польс. уряду (жовт.–листоп. 1919). У центрі дискусій опинилося питання встановлення кордонів між обома д-вами. Попередньо місія отримала наказ уряду відкласти розгляд цього питання до звільнення тер. України, але на той випадок, якщо це питання все-таки буде порушено на переговорах, дипломатичній місії надавалися повноваження погодитися на умовне, до скликання укр. парламенту, підпорядкування Польщі лише Холмщини та Підляшшя, а щодо статусу Східної Галичини, то будь-яких поступок не повинно було робитися і цю справу мали передати на розгляд Паризькій мирній конференції 1919–1920. Однак польс. сторона, скориставшись тогочасним катастрофічним військ.-політ. становищем України, змусила місію Української Народної Республіки піти на істотні поступки. У декларації висловлювалася згода місії на те, що переговори з Польщею вестимуться на основі визнання кордону між обома д-вами по р. Збруч (прит. Дністра), а далі – через пн.-зх. Волинь. У результаті Україна зазнала значних політ., екон. та територіальних втрат. Згода місії на ведення переговорів за визначеними вище умовами фактично означала втрату Україною контролю над Сх. Галичиною.

Декларація гарантувала забезпечення прав громадян польс. національності в Україні за умов забезпечення прав громадян укр. національності в Польщі. Земельна справа віддавалася на розгляд майбутнього парламенту України. А до того становище землевласників-поляків обумовлювалося спец. угодою, яка давала їм змогу вертатися у свої маєтки на Правобережній Україні. Були визначені умови розташування й утримання військ. частин укр. армії, держ. установ та окремих громадян на тер. Польщі.

Низка положень декларації суперечила настановам, які місія отримала у верес. від уряду УНР. Тому документ тримали в таємниці, але й скупі повідомлення про його зміст, що з'явилися в пресі, викликали різко негативну реакцію в укр. колах. На основі декларації було укладено Варшавський договір 1920 і військову конвенцію між Польщею та УНР.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. "Трудова громада", 1919, 11 грудня
  2. Лісевич І. Політичні аспекти українсько-польського союзу 1920 р. В кн.: Polska i Ukraina. Sojusz 1920 roku i jego nаstкmpstwa. Toruс, 1997
  3. Центральний державний архів вищих органів влади і управління України, ф. 3696, оп. 1, спр. 30, арк. 52–53
  4. Там само, ф. 1065, оп. 5, спр. 2, арк. 8, 16, 102.

Посилання:
  • ХОЛМЩИНА
  • ПАРИЗЬКА МИРНА КОНФЕРЕНЦІЯ 1919–1920
  • ПІДЛЯШШЯ
  • ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
  • РАДА НАРОДНИХ МІНІСТРІВ УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ (РНМ УНР)
  • СХІДНА ГАЛИЧИНА
  • УКРАЇНСЬКА НАРОДНА РЕСПУБЛІКА
  • ВАРШАВСЬКИЙ ДОГОВІР 1920 Р.
  • ВОЛИНЬ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)