ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДЕМОКРАТИЧНЕ ТОВАРИСТВО ПОЛЬСЬКЕ

  Бібліографічне посилання: Симоненко Р.Г. ДЕМОКРАТИЧНЕ ТОВАРИСТВО ПОЛЬСЬКЕ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Demokratychne_tovarystvo_polske (останній перегляд: 23.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДЕМОКРАТИЧНЕ ТОВАРИСТВО ПОЛЬСЬКЕ

ДЕМОКРАТИЧНЕ ТОВАРИСТВО ПОЛЬСЬКЕ – найчисленніша польс. революц. орг-ція періоду т. зв. великої еміграції (в той час у Зх. Європі, переважно Франції, перебувало бл. 10 тис. польс. вигнанців). Утворена 17 берез. 1832. Розбіжності у визначенні подальших форм і методів боротьби за незалежність Польщі після поразки польського повстання 1830–1831 призвели до ідейного розмежування еміграції. Усі чл. Д.т.п. вважали винуватцем невдачі шляхту, але не мали згоди щодо шляхів задоволення соціальних вимог селянства – осн. сили визвол. руху. Виступаючи 29 листоп. 1832 (у 2-гу річницю листопадового повстання) на велелюдному зібранні в Парижі, один із засн. т-ва – Т.Кремповецький закликав діяти так, як діяли провідники укр. селян.-козац. мас – С.Наливайко і П.Бут (Павлюк), Б.Хмельницький та І.Гонта. Цей виступ викликав, за С.Кєнєвичем, "шалене обурення шляхетського середовища еміграції", внаслідок чого Т.Кремповецького, А.Гуровського, А.Пуласького та кількох ін. діячів було виключено з Д.т.п. Кер-во, що залишилося, зайняло менш радикальні позиції.

1834–35 опрацьовано програму т-ва – "Великий маніфест", а 4 груд. 1836 її було оголошено. На той час Д.т.п. очолювала "Централізація", що складалася з 5 осіб, яких обирали (фактично переобирали) кожного року шляхом листування. Серед чл. "Централізації" В.Хельтман, В.Дараш і Я.Яновський представляли демократ., С.Ворцель – революц.-демократ., а Т.Малиновський – ліберальний напрями діяльності Д.т.п. Керівники сприйняли істор. концепцію Й.Лелевеля, чл. Д.т.п. від 1846, який, зокрема, рішуче засуджував політику Речі Посполитої на "східних кресах", нац. гноблення українців та білорусів. Однак ця концепція не знайшла широкої підтримки серед осн. маси чл. т-ва.

Від 1840 Д.т.п. готувало повстання на всій тер. поділеної Польщі (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795), його учасники діставалися на батьківщину переважно через "вільне місто Краків", брали діяльну участь у Краківському повстанні 1846 та революціях 1848–1849 в Європі. В цей час членами т-ва вважалися бл. 1 тис. осіб. 1862 Д.т.п. було розпущене. Всього за 30 років діяльності т-ва його членами були до 4 тис. осіб. Від 1865 на кілька років діяльність Д.т.п. була відновлена Л.Мерославським.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. История Польши, т. 1. М., 1954
  2. Костюшко И.И. Польская демократия первой половины XIX в. и освободительное движение украинского народа. "Краткие сообщения Института славяноведения", 1954, № 13
  3. Kieniewicz St. Historia Polski: 1795–1918. Warszawa, 1996.

Посилання:
  • БУТ (ПАВЛЮК) ПАВЛО МИХНОВИЧ
  • ГОНТА ІВАН
  • КЄНЄВИЧ СТЕФАН
  • ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ БОГДАН
  • ЛЕЛЕВЕЛЬ ЙОАХИМ
  • НАЛИВАЙКО СЕМЕРІЙ
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • ПОЛЬСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1830–1831
  • РЕВОЛЮЦІЇ В ЄВРОПІ 1848–1849 РОКІВ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • СЕЛЯНСТВО
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • ВОРЦЕЛЬ СТАНІСЛАВ ГАБРІЄЛЬ

  • Пов'язані терміни:
  • ЛЕЛЕВЕЛЬ ЙОАХИМ
  • ЛЬВІВСЬКЕ ПОВСТАННЯ 1848


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)