ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДЕМИТРОВИЧ ПАВЛО

  Бібліографічне посилання: Мицик Ю.А. ДЕМИТРОВИЧ Павло [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Demytrovych_P (останній перегляд: 16.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДЕМИТРОВИЧ ПАВЛО

ДЕМИТРОВИЧ Павло (80-ті рр. 16 ст. – 1641) – історик і теолог. Походив зі сполонізованої білорус. шляхти. Навч. в кальвіністській (див. Протестантизм) г-зії м. Вільно (нині м. Вільнюс). Був пастором і викладачем. Будучи вихователем шляхтича Щ.Пжилубського, здійснив подорож по Європі, навч. разом зі своїм підопічним у нім. ун-тах. 1614 надрукував свою першу працю з теології. Від 1615 – пом. ректора Віленської кальвіністської г-зії, після 1616 – її ректор. Написав і видав кілька панегіриків латиною та польс. мовою. В 1620-х – на поч. 30-х рр. – вихователь князів Януша Радзивілла і (пізніше) Богуслава Радзивілла. Від 1632 – пастор у замку Радзивіллів під Вільно. Згодом – ректор г-зії в Слуцьку (нині місто Мінської обл., Білорусь).

Осн. твором Д. є польськомовний "Компендіум", написаний у Вільно 1624, виданий наступного року в друкарні, що діяла неподалік м. Новогрудок у м. Любча (нині с-ще міськ. типу; обидва нині Гродненської обл., Білорусь). Осн. джерелом при написанні "Компендіуму" для Д. слугували хроніки: М. та Й.Бєльських, А.Гваньїні, С.Сарницького, М.Стрийковського й, особливо, М.Кромера. Були використані також особисті спогади. В центрі уваги Д. – військ.-політ. й церк. історія Речі Посполитої, певне місце відводилося також історії України, найбільше – періодові Київської Русі. Д. прагнув дати максимально стислий виклад подій, тому його "Компендіум" став своєрідним підручником. Цей твір був добре відомий укр. літописцям, напр., Я.Бінвільському та авторові укр. хронографа 2-ї редакції, прізвище якого не встановлене.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Мицик Ю.А. Історія Київської Русі на сторінках хроніки П.Демитровича. "УІЖ", 1996, № 6.

Посилання:
  • БЄЛЬСЬКІ МАРТИН ТА ЙОГО СИН ЙОАХИМ І ЇХНЯ ПОЛЬСЬКА ХРОНІКА
  • БІНВІЛЬСЬКИЙ (БІЛЬВІНСЬКИЙ) ЯН
  • ГВАНЬЇНІ А.
  • КРОМЕР МАРТИН
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • ПРОТЕСТАНТИЗМ
  • РАДЗИВІЛЛ ЯНУШ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • ШЛЯХТА, ШЛЯХЕТСТВО
  • СТРИЙКОВСЬКИЙ МАЦЕЙ
  • ВІЛЬНЮС

  • Пов'язані терміни:
  • БІНВІЛЬСЬКИЙ (БІЛЬВІНСЬКИЙ) ЯН
  • ХРОНОГРАФИ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)