ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДЕНАРІЙ

  Бібліографічне посилання: Шуст Р.М. ДЕНАРІЙ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Denariy (останній перегляд: 22.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДЕНАРІЙ

ДЕНАРІЙ ДЕНАРІЙ (лат. denarius – буквально: той, що складається з 10) – 1) срібна монета Риму Стародавнього вартістю 10 мідних асів, карбувати яку розпочали бл. 214–211 до н. е. Спочатку Д. важив 1/72 рим. фунта, тобто 4,55 г. Бл. 155 до н. е. вага Д. становила 1/84 рим. фунта, а вартість його знизилася і складала 16 (також здешевілих) асів. Таке співвідношення зберігалось аж до часів імп. Нерона (54–68), який зменшив вагу Д. до 1/96 рим. фунта (3,41 г). Внаслідок погіршення якості рим. срібних монет Д. поступово ставав неповноцінною монетою. За часів імп. Марка Ульпія Траяна (98–117) вміст лігатури в Д. зріс до 25 %, а наприкінці 2 ст. в ньому було лише 50 % срібла. Наприкінці 3 ст. Д. перетворився на дрібну бронз. монету масою 1,94 г і вартістю 1/50000 рим. фунта золота. Згодом Д. стає найдрібнішою мідною монетою Рим. імперії. Рим. Д. були широко поширені на укр. землях. Свідченням цього є численні знахідки монетних скарбів, що датуються 1–3 ст.;

2) срібна монета, що емітувалася в країнах Зх. Європи в 5–12 ст. Її маса становила бл. 1,7 г. Із каролінзького фунта срібла (бл. 408 г) карбували 240 Д. Поступово вартість Д. дедалі зменшувалася. Середньовічні зх.-європ. Д. перебували на грошовому ринку Київської Русі від кін. 10 ст. до кін. 1-ї чв. 12 ст.;

3) срібна, а згодом білонна монета Корони Польської. Перші Д. масою 1,6–1,7 г карбовано в 2-й пол. 10 ст. Після грошової реформи Казимира III Великого (1333–70) Д. становив 1/12, згодом – 1/16, а наприкінці 14 ст. – 1/18 польс. гроша й був найдрібнішим монетним номіналом. У 1-й пол. 16 ст. вміст чистого срібла в Д. складав 0,037 г. Останні Д. були карбовані в Речі Посполитій у 1-й пол. 17 ст.;

4) срібна, а згодом білонна монета Великого князівства Литовського, карбувати яку почали в 2-й пол. 14 ст. В актових документах литов. Д. згадуються під назвою "пенязі" – 10 пенязів складали 1 литов. гріш. Литов. Д. містили на 20 % більше срібла, ніж польс. Емісія Д. розпочалася за часів панування вел. кн. литов. Ольгерда й тривала до 2-ї пол. 16 ст. Польс. та литов. Д. були поширені на укр. землях у 14–17 ст.;

5) мідні монети, що карбувалися у м. Львів бл. 1350–82 від імені польс. королів Казимира III Великого (1333–70) та Людовика Угорського (1370–72, 1378–82), а також кн. Владислава Опольського (1372–78). На їхньому аверсі – увінчана короною монограма монетного сеньйора – лат. літери K, L або W; на реверсі – зображення корони. Вага львів. Д. коливалася від 0,4 до 1,5 г. 6–8 Д. відповідали одному срібному півгрошові.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Котляр М.Ф. Грошовий обіг на території України доби феодалізму. К., 1970
  2. Зварич В.В., Шуст Р.М. Нумізматика: Довідник. Тернопіль–Львів, 1998.

Посилання:
  • ГРІШ, ГРОШ
  • КАЗИМИР ІІІ ВЕЛИКИЙ
  • КОРОНА, КРОНА
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • ЛЬВІВ
  • ОЛЬГЕРД
  • ПЕНЯЗЬ
  • ПІВГРІШ
  • РІЧ ПОСПОЛИТА
  • РИМ СТАРОДАВНІЙ
  • ВЕЛИКЕ КНЯЗІВСТВО ЛИТОВСЬКЕ

  • Пов'язані терміни:
  • АС
  • АСПР
  • ГЕЛЕР
  • ГРІШ, ГРОШ
  • ГРІШ ПРАЗЬКИЙ
  • ГРОШІ
  • ГРОШОВИЙ ОБІГ В УКРАЇНІ 14–19 СТОЛІТЬ
  • ГРИВНА ПОЛЬСЬКА
  • КАУРІ
  • КУНА
  • МОНЕТНИЙ ДВІР
  • ОБОЛ
  • ПЕНЯЗЬ
  • ПЄНТАК
  • ПІВГРІШ
  • ПУЛ
  • ШЕЛЯГ
  • СКОЄЦЬ, ШКОЄЦЬ, СКОТ – ЛІЧИЛЬНО-ВАГОВА ОДИНИЦЯ
  • ВИВЕРИЦЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)