ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДЕПОРТАЦІЯ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ 1944

  Бібліографічне посилання: Овчаренко П.Д. ДЕПОРТАЦІЯ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ 1944 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Deportaciya_krymskykh_tatar (останній перегляд: 20.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДЕПОРТАЦІЯ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ 1944

ДЕПОРТАЦІЯ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ 1944 – насильницьке вивезення кримських татар з Криму, один із злочинів комуніст. тоталітарного режиму в СРСР. Здійснено згідно з Постановою Державного комітету оборони СРСР (ДКО) від 11 трав. 1944 за № 5859сс "Про кримських татар". Депортація обернулася трагедією для кримськотатар. народу, позбавивши його на довгі роки батьківської землі. Кримських татар було депортовано у різні р-ни СРСР – від пн. Приуралля до республік Серед. Азії.

18 трав. 1944 – початок депортації – нині є днем трауру в історії кримськотатар. народу. Впродовж трьох діб каральні органи відправили з Криму понад 70 залізничних ешелонів, у кожному з яких було по 50 вагонів, ущент заповнених переселенцями. Через нестачу харчів, антисанітарію й велику скупченість багато людей загинуло в дорозі. Масштаб депортації видався сталінському кер-ву недостатнім. Тому 21 трав. 1944 ДКО СРСР прийняв постанову за № 5937 про додаткове переселення з Криму кримських татар. У ході депортації було доставлено у різні р-ни РРФСР: у Марійську АРСР (нині Республіка Марій Ел, РФ) – 8,3 тис. осіб, Молотовську (нині Пермська) обл. – понад 10 тис., Горьковську (нині Нижегородська) – 5,5 тис., Свердловську – 3,8 тис., Івановську – 2,7 тис., Ярославську – понад 1 тис. осіб.

8 черв. 1944 кер-во НКВС Узб. РСР доповіло рад. кер-ву, що прийняття ешелонів зі спец. переселенцями з Криму закінчилося. Усього до Узбекистану відправлено 35 275 сімей. Значну частину крим. татар "передали для трудового використання" на шахтах, з-дах і будовах, більшість з яких не була забезпечена елементарними умовами для життя і праці.

Дослідники називають різну кількість виселених 1944 крим. татар: за останніми підрахунками – бл. 200 тис. осіб.

У результаті депортації у крим. татар було вилучено: понад 80 тис. будинків, більше 34 тис. присадибних ділянок, бл. 500 тис. голів худоби, всі запаси продовольства, насіння, саджанців, корму для домашніх тварин, буд. матеріалів, десятки тисяч тонн с.-г. продукції. В архівних документах зафіксована ліквідація 112 особистих книгозбірень, 640 бібліотек у початкових і 221 – у середніх школах, 200 – у колгоспах, 30 – у райцентрах і 60 – у містах Криму. В селах перестали діяти 360 хат-читалень, у містах і райцентрах – понад 9000 шкіл і 263 клуби. Було закрито мечеті в Євпаторії (дві), Бахчисараї (дві), Севастополі, Феодосії, Чорноморському та в багатьох селах.

По суті, Д.к.н. позбавляла кримських татар їхнього етносоціального та етнокультурного середовища проживання, яке створювалося віками, а також їхньої державності. Й хоча офіційно проти депортованого кримськотатарського народу були висунуті звинувачення в співробітництві переважної більшості його представників в роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945 з гітлерівською адміністрацією (див. Колабораціонізм), однак дії влади щодо виселення кримських татар з Криму були цілком злочинними, адже жоден народ за всіма міжнародно-правовими нормами не може і не повинен підлягати покаранню за злочини, скоєні окремими чи навіть багатьма його представниками. Нині крим. татари повністю реабілітовані й повертаються на свою етнічну батьківщину.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Національні процеси в Україні: Історія і сучасність. Документи і матеріали, ч. 2. К., 1997
  2. Депортовані кримські татари, болгари, вірмени, греки, німці. Збірник документів (1941–1998). К., 1999
  3. Кримські татари: шлях до повернення. Збірник документів та матеріалів, ч. 1–2. К., 2004.

Посилання:
  • БАХЧИСАРАЙ
  • ЧОРНОМОРСЬКЕ (АК-МЕЧЕТЬ), АРК
  • ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ ОБОРОНИ СРСР
  • ЄВПАТОРІЯ
  • ФЕОДОСІЯ (КАФА), МІСТО АРК
  • КОЛАБОРАЦІОНІЗМ, ПОНЯТТЯ
  • КРИМСЬКІ ТАТАРИ
  • СЕВАСТОПОЛЬ, МІСТО АРК
  • ВЕЛИКА ВІТЧИЗНЯНА ВІЙНА РАДЯНСЬКОГО СОЮЗУ 1941-1945 РР.

  • Пов'язані терміни:
  • АВТОНОМНА РЕСПУБЛІКА КРИМ
  • АЗОВСЬКЕ
  • ДЕМОГРАФІЧНІ ВТРАТИ УКРАЇНИ В ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ 20 СТ.
  • ДЕПОРТАЦІЇ НАРОДІВ КРИМУ В РОКИ ДРУГОЇ СВІТОВОЇ ВІЙНИ
  • ДИСИДЕНТСЬКІ (ОПОЗИЦІЙНІ) РУХИ 1960–1980-Х РОКІВ В УКРАЇНІ
  • ДЖЕМІЛЄВ МУСТАФА
  • ЕТНІЧНИЙ СКЛАД ТА ЕТНОМОВНА КОМПЕТЕНЦІЯ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ЗА ПЕРЕПИСАМИ НАСЕЛЕННЯ 1959, 1970, 1979, 1989, 2001 ТА РЕЗУЛЬТАТАМИ СОЦІОЛОГІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ 1994 ТА 2001
  • ГУРЗУФ
  • КРИМСЬКІ ТАТАРИ
  • КРИМСЬКОТАТАРСЬКИЙ ПРАВОЗАХИСНИЙ РУХ
  • КУРУЛТАЙ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ
  • ЛЯТІФЕ
  • ЗУЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)