Бібліографічне посилання: Коваль М.В. ДЕПОРТАЦІЯ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ДО НАЦИСТСЬКОЇ НІМЕЧЧИНИ 1943–1944 [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Deportaciya_ukrainciv (останній перегляд: 17.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДЕПОРТАЦІЯ НАСЕЛЕННЯ УКРАЇНИ ДО НАЦИСТСЬКОЇ НІМЕЧЧИНИ 1943–1944 – масові насильницькі заходи гітлерівських окупантів у роки Великої вітчизняної війни Радянського Союзу 1941–1945, вживані до укр. нас. під час відходу вермахту з тер. УРСР. У відповідній директиві А.Гітлера наголошувалося, що війська, відступаючи, повинні забирати з собою місц. нас. для використання його нім. армією як робочої сили. Примусова "евакуація" супроводжувалася нечуваними звірствами з боку гітлерівців. Людей збирали в колони приблизно по 1000 осіб і пішки тижнями під охороною гнали сотні кілометрів у т. зв. приймальні табори, де вони жили просто неба, навіть взимку, майже не отримуючи харчування. Про розмах депортації свідчать, зокрема, такі дані – з р-нів групи армій "Південь" і групи армій "А", що діяли на тер. України, тільки за січ.– лют. 1944 виведено 284 тис. осіб.