ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДЕШКО (ДЕШКОВ) АНДРІЙ ПЕТРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Герасимова Г.П. ДЕШКО (Дешков) Андрій Петрович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Deshko_A (останній перегляд: 18.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДЕШКО (ДЕШКОВ) АНДРІЙ ПЕТРОВИЧ

ДЕШКО (Дешков) Андрій Петрович (1821–1874) – педагог, історик, етнограф, фольклорист, літератор. Чл. літ. т-ва св. Василія Великого (Унгвар), чл.-кор. Рос. геогр. т-ва. Н. в с. Дешковиця (нині село Іршавського р-ну Закарп. обл.) в сім'ї укр. сільс. священика. Закінчив Ужгородську богословську семінарію. Під час навчання написав драму "Пожар Мукачевской крепости, или Новый меч?". Висвячений на священика. Деякий час служив парохом у с. Великі Лучки (нині село Мукачівського р-ну Закарп. обл.). Через конфлікт з єпархіальним кер-вом 1841 його було позбавлено духовного сану. Продовжував освіту в м. Хуст; вивчав юриспруденцію в Пештському ун-ті, де 1845 познайомився з М.Балудянським і за його сприяння переїхав назавжди до Російської імперії. 1847 закінчив Київ. ун-т, тоді ж написав ст. "О Карпатской Руси" з присвятою архієпископу Арсенію (рукопис зберігається в НБУВ). Спершу працював у м. Кам'янець-Подільський, згодом став проф. г-зії в містах Симбірськ (нині м. Ульяновськ) та Псков (обидва нині міста в РФ). З допомогою М.Погодіна 1855 видав першу в Росії граматику угор. мови, працював над угор.-рос. словником. Не поділяючи думки про автохтонність закарп. русинів, вважав їх, однак, "веткою южнорусского народа". Крім історії, етнографії та фольклору закарп. русинів досліджував також походження та історію угор. народу, рос.-угор. істор. стосунки (у передмові до "Венгерской грамматики..."; з політ. мотивів австрійс. влада заборонила поширення цієї праці на тер. Австрійс. імперії). Д. підтримував близькі стосунки з багатьма рос. славістами та закарп. вченими, яким надсилав рос. наук. літературу. 1867 відвідав Етногр. виставку, яка проходила у Москві. На поч. 1870-х рр. приїздив на Закарпатську Україну. Отримав орден св. Станіслава, дворянство й чин статського радника.

П. у м. Санкт-Петербург.

дата публікації: 2004 р.

Праці:
  1. О Карпатской Руси: Короткий этюд. "Киевлянин", 1850, кн. 3
  2. Семейная библиотека. Львов, 1855
  3. Венгерская грамматика с русским текстом и в сравнении с чувашским и черемисским языками, составленная титулярным советником Андреем Дешко. СПб., 1856
  4. Общество Св. Василія. "Голос", 1866, № 258
  5. Народные песни, пословицы и поговорки Угорской Руси. "Записки Русского географического общества", 1867, т. 1
  6. Свадьба на Угорской Руси. Там само.
Література:
  1. Андрей Дешко: Короткий очерк его жизни. "Свет", 1868, 29 июня
  2. Перфецкий Е. Обзор Угрорусской историографии. "Известия Отделения русского языка и словесности Императорской Академии наук", 1914, т. 19, кн. 1
  3. Штернберг Я.И. Первая венгерская грамматика в России. "Советское Закарпатье", 1957, 26 февр.
  4. Словник історичного життя закарпатських українців. (Матеріали). "Дукля", 1970, № 1
  5. Зарубежные славяне и Россия: Документы архива М.Ф.Раевского, 40–80-е гг. XIX в. М., 1975
  6. Штернберг Я.И. Венгерская грамматика, изданная в России и ее автор. В кн.: Штернберг Я.И. Мир поэзии и дружбы: (Поиски и находки). Ужгород, 1979
  7. Задорожний В.Є. та ін. Зоря незгасна. Ужгород, 1986
  8. Мишанич О.В. Від підкарпатських русинів до закарпатських українців. Ужгород, 1991
  9. Данилюк Д. Гамузом – і прізвища, і помилки. "Новини Закарпаття", 1991, 12 берез.

Посилання:
  • БАЛУДЯНСЬКИЙ МИХАЙЛО АНДРІЙОВИЧ
  • ДВОРЯНСТВО
  • КАМ'ЯНЕЦЬ-ПОДІЛЬСЬКИЙ
  • ХУСТ, МІСТО ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛ.
  • МОСКВА
  • ПОГОДІН МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РУСИНИ
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • ЗАКАРПАТСЬКА УКРАЇНА, ЗАКАРПАТТЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)