ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДЕСЯТИНА

  Бібліографічне посилання: Гурбик А.О., Огуй О.Д. ДЕСЯТИНА [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Desyatyna (останній перегляд: 19.09.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДЕСЯТИНА

ДЕСЯТИНА – 1) десята частка доходів великого князя в Київській Русі, яка надавалася для потреб давньорус. соборних церков. Уперше Д. згадується за князювання Володимира Святославича (в кін. 10 ст.), коли кошти від неї надходили на буд-во та утримування церкви Богородиці в Києві (див. Десятинна церква). Згодом Д. стала відома як церк. податок, який сплачувало нас. (становила десяту ч. доходів г-ва окремого двору) для утримування парафіяльного духовенства;

2) данина, яку в часи монголо-татар. поневолення збирали баскаки з нас. рус. земель на користь ординських правителів;

3) податок, який в Україні 14–18 ст. повсюдно збирався на користь церков, монастирів та духовенства (були відомі заг. Д. (грішми, борошном, харчами) та "снопова" Д.). В подальшому (до поч. 20 ст.) Д. існувала лише як місц. звичай територіальних громад будувати й утримувати своїм коштом громад. церкви;

4) звичаєвий податок від кількості бджіл та свиней в Молдові та Буковині 17–18 ст., який виплачувався до 1766 у межах 20 пара на рік (1746). Згодом Д. відкорегували австрійці й вона складала по 6 крейцерів від вулика чи свині для бояр та монастирів і 12 крейцерів – для селянства (1775);

5) міра земельної площі, яка виникла в Рос. д-ві 16 ст. та згодом поширилася і в Україні. Найраніша з відомих Д. становила 2500 квадратних триаршинних сажнів (50 сажнів ґ 50 сажнів). Назва походила від десятої ч. версти (500 сажнів). У серед. 17 ст. у вжиток входить переважно т.зв. казенна Д. – 2400 квадратних сажнів (80 х 30), яка була узаконена Соборним уложенням 1649. Поряд з останньою частково побутували госп. Д. – 3200 квадратних сажнів (80 х 40), кругла Д. – 3025 квадратних сажнів (55 х 55) та ін. На Лівобережній Україні у 18 ст. переважно використовувалася казенна Д. (2400 квадратних сажнів; 1,0925 га), що було узаконено межовими інструкціями царського уряду (від 13 трав. 1754, 13 лют. 1766 та ін). З переходом Правобережної України після 2-го поділу Польщі 1793 (див. Поділи Польщі 1772, 1793, 1795) до складу Російської імперії Д. поширилася й на цей регіон. Після ухвали 14 верес. 1918 Декрету РНК РСФРР про запровадження метричної системи Д. поступово вийшла з ужитку.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Каменцева Е.И., Устюгов Н.В. Русская метрология. М., 1965
  2. Шостьин Н.А. Очерки истории русской метрологии XI–XIX века. М., 1975
  3. Щапов Я.Н. Государство и церковь Древней Руси X–XIII вв. М., 1989
  4. Крижанівський О.П. Церква у соціально-економічному розвитку Правобережної України XVIII – першої половини XIX ст. К., 1990
  5. Історія церкви та релігійної думки в Україні: Навчальний посібник, кн. 1–3. К., 1994
  6. Сплені фон, Г. Опис Буковини. Чернівці, 1995
  7. Петрухин В.Я. К проблеме происхождения древнерусской десятины: "Ветхий завет" и древнерусская традиция. В кн.: Восточная Европа в древности и средневековье: Политическая структура Древнерусского государства: VIII Чтения памяти члена-корреспондента АН СССР В.Т.Пашуто. Тезисы докладов. М., 1996
  8. Огуй О.Д. Монетно-лічильні найменування на Буковині та в Молдові в кінці 14 – першій третині 19 ст.: Проблема функціональних поліномінацій в адаптивних терміносистемах. Чернівці, 1997
  9. Герасименко Н.О. Міри земельних площ Лівобережної України (друга половина XVII – XVIII ст.). К., 1998.

Посилання:
  • БАСКАК
  • БУКОВИНА
  • ДЕСЯТИННА ЦЕРКВА
  • ДУХОВЕНСТВО
  • КРЕЙЦЕР
  • КИЇВСЬКА РУСЬ, СТАНОВЛЕННЯ ТА РОЗВИТОК ЯДРА ДЕРЖАВИ
  • ЛІВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ЛІВОБЕРЕЖЖЯ
  • ПАРА
  • ПОДІЛИ ПОЛЬЩІ 1772, 1793, 1795
  • ПРАВОБЕРЕЖНА УКРАЇНА, ПРАВОБЕРЕЖЖЯ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • САЖЕНЬ
  • СОБОРНЕ УЛОЖЕННЯ 1649
  • ВЕЛИКИЙ КНЯЗЬ
  • ВЕРСТА
  • ВОЛОДИМИР СВЯТОСЛАВИЧ СВЯТИЙ

  • Пов'язані терміни:
  • АГРАРНЕ ПИТАННЯ В УКРАЇНСЬКІЙ РЕВОЛЮЦІЇ
  • АНАСТАС КОРСУНЯНИН
  • ЧЕХИ В УКРАЇНІ
  • ЧВЕРТЬ
  • ДАРЧИЙ НАДІЛ
  • ДЕКРЕТ ПРО ЗЕМЛЮ 1917
  • ДЕНІКІНА РЕЖИМ В УКРАЇНІ 1919–1920
  • ДЕРЖАВНІ СЕЛЯНИ
  • ДЕРЖАВНІ ЗЕМЛІ
  • ДЕСЯТИННА ЦЕРКВА
  • ДОБРОЧИННІСТЬ, БЛАГОДІЙНИЦТВО
  • ДУХОВЕНСТВО
  • ЕКЗЕКУЦІЙНИЙ РУХ
  • ЕНГЕЛЬГАРДТИ
  • ЕСТОНЦІ В УКРАЇНІ
  • ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ
  • ГАННІБАЛ ІВАН АБРАМОВИЧ
  • ГЕ (ҐЕ) МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ
  • ГЕНДРИКОВ ОЛЕКСАНДР ІВАНОВИЧ
  • ГЕНЕРАЛЬНЕ МЕЖУВАННЯ
  • ГЛАДКИЙ ЙОСИП МИХАЙЛОВИЧ
  • ГРИБОВСЬКИЙ АНДРІЯН МУСІЙОВИЧ
  • КЕНІГИ
  • ХАРИТОНЕНКИ
  • ХЕРСОНСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ХРЕЩЕННЯ РУСІ 987–989
  • ХРИСТИЯНСТВО
  • ХУТІР
  • КІЧКАС
  • КОЛГОСПИ
  • КОЛОНІЗАЦІЯ ПІВДЕННОЇ УКРАЇНИ
  • КОМІТЕТИ НЕЗАМОЖНИХ СЕЛЯН, КОМНЕЗАМИ
  • КОСАЧІ
  • КОВПАК ОПАНАС ФЕДОРОВИЧ
  • КРАСОВСЬКИЙ МИХАЙЛО ВАСИЛЬОВИЧ
  • КРИМ, ПЕРЕБІГ ОСНОВНИХ ДОІСТОРИЧНИХ ТА ІСТОРИЧНИХ ПОДІЙ НА ПІВОСТРОВІ КРИМ
  • КУБАНСЬКЕ КОЗАЦЬКЕ ВІЙСЬКО (ККВ)
  • КУЇНДЖІ АРХИП ІВАНОВИЧ
  • КУРЯЗЬКИЙ СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • КИЄВО-ПЕЧЕРСЬКА ЛАВРА
  • ЛАДИНСЬКИЙ (ПІДГІРСЬКИЙ) СВЯТО-ПОКРОВСЬКИЙ МОНАСТИР
  • ЛАМБЕРТ КАРЛ ЙОСИФОВИЧ (ЙОСИПОВИЧ), ДЕ
  • ЛАН
  • ЛАТИФУНДІЇ
  • ЛЕБЕДИНСЬКИЙ СВЯТО-ГЕОРГІЇВСЬКИЙ МОНАСТИР ТА ЛЕБЕДИНСЬКИЙ СВЯТО-МИКОЛАЇВСЬКИЙ МОНАСТИР.
  • ЛЕОНТОВИЧ ВОЛОДИМИР МИХАЙЛОВИЧ
  • МАЙОРАТНЕ ПРАВО
  • МЕКЛЕНБУРГ-СТРЕЛИЦЬКІ
  • МЕНЧИЦЬ ВОЛОДИМИР АМВРОСІЙОВИЧ
  • МЕНОНІТИ В УКРАЇНІ
  • МГАРСЬКИЙ ЛУБЕНСЬКИЙ СПАСО-ПРЕОБРАЖЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • МОРГ
  • МОШНОГІРСЬКИЙ СВЯТО-ВОЗНЕСЕНСЬКИЙ МОНАСТИР
  • МОТРОНИНСЬКИЙ СВЯТО-ТРОЇЦЬКИЙ МОНАСТИР
  • МУРАВЙОВ МИКИТА МИХАЙЛОВИЧ
  • НАДІЛЬНЕ ЗЕМЛЕВОЛОДІННЯ
  • НАЦІОНАЛЬНІ МЕНШИНИ УКРАЇНИ
  • НАЦІОНАЛЬНЕ АДМІНІСТРАТИВНО-ТЕРИТОРІАЛЬНЕ БУДІВНИЦТВО В УСРР/УРСР 1924–1940
  • НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ (КПІ)
  • НЕПЛЮЄВ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ ТА ХРЕСТОВОЗДВИЖЕНСЬКЕ ТРУДОВЕ БРАТСТВО
  • НІМЦІ В УКРАЇНІ
  • ОБЛАСТЬ ВІЙСЬКА ДОНСЬКОГО
  • ОРЛОВ МИХАЙЛО ФЕДОРОВИЧ
  • ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА І УКРАЇНА. ПЕРША СВІТОВА ВІЙНА (ВЕЛИКА ВІЙНА)
  • ПЕТРУНКЕВИЧ ІВАН ІЛЛІЧ
  • ПІЩАНКА
  • ПОЛТАВСЬКА ГУБЕРНІЯ
  • ПОТЬОМКІН ГРИГОРІЙ ОЛЕКСАНДРОВИЧ
  • РЕЙНБОТ ВІКТОР ЄВГЕНОВИЧ
  • РЕСУРА
  • СЕКУЛЯРИЗАЦІЯ
  • СЕЛЯНСЬКА РЕФОРМА 1861
  • СІРИЙ КЛИН, СІРА УКРАЇНА
  • СТОЛИПІН ПЕТРО АРКАДІЙОВИЧ
  • СТОЛИПІНСЬКА АГРАРНА РЕФОРМА
  • СУДОВА РЕФОРМА 1864
  • ТЕРЕЩЕНКО МИКОЛА АРТЕМІЙОВИЧ
  • ТЕРЕЩЕНКИ
  • УДІЛЬНІ СЕЛЯНИ
  • УДІЛЬНІ ЗЕМЛІ
  • ВІЙСЬКОВІ ПОСЕЛЕННЯ
  • ЯЛТА, МІСТО АРК
  • ЗАКОН УКРАЇНСЬКОЇ СРР ПРО ЗЕМЛЮ 1920
  • ЗАКОНОДАВЧІ АКТИ ТИМЧАСОВОГО УРЯДУ РОСІЇ, УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ, УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ ТА ДИРЕКТОРІЇ УНР ПРО ВИЛУЧЕННЯ В СЕЛЯН ХЛІБА Й ІНШИХ ВИДІВ ПРОДОВОЛЬСТВА
  • ЗАПОРІЖЖЯ
  • ЗЕМЕЛЬНА ВЛАСНІСТЬ
  • ЗЕМЕЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРАЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ 1917–1918
  • ЗЕМЕЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО УКРAЇНСЬКОЇ НАРОДНОЇ РЕСПУБЛІКИ 1918–1920
  • ЗЕМЕЛЬНІ РЕФОРМИ П.СКОРОПАДСЬКОГО
  • ЗЕМЕЛЬНІ ТА ЗЕМЕЛЬНО–ЛІКВІДАЦІЙНІ КОМІСІЇ В УКРАЇНСЬКІЙ ДЕРЖАВІ 1918
  • ЗЕМЛЕРОБСЬКІ АРТІЛІ
  • ЗЕМСТВА


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)