ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Том (Україна - Українці) Кн. 1
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДЕВІЗ

  Бібліографічне посилання: Іщенко Я.О. ДЕВІЗ [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Deviz (останній перегляд: 16.07.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДЕВІЗ

ДЕВІЗ (франц. devise, від лат. devidere – розділяти, в значенні виокремлювати "осібне") – фігурне, словесне або фігурно-словесне формулювання провідної ідеї чи програми дій окремої особи, роду, ордену, установи, партії, д-ви. Д. – одна зі складових (але не обов'язкових) ч. герба, прапора, ордена. Місце Д. в гербі стосовно ін. елементів є строго визначеним: Д. завжди розміщується поверх ін. зображень, як правило, – на особливій девізній стрічці, яка йде навколо герба напіввінком, рідше – у вигляді окантовки. Девізи розрізняють за категоріями їхніх власників на родові або особисті, орденські й корпоративні тощо. Прикладом Д. міста є, зокрема, вислів "Завжди вірний" (Львів); орг-ції – "У боротьбі здобудеш державу або загинеш за неї" (Організація українських націоналістів, Українська повстанська армія); воїнів – "Слава героям!" та відзив "На віки слава!" (УПА); "Життя – Вітчизні, слава – народу, честь – нікому!" (військовиків-білогвардійців); віруючих: "Слава Ісусу Христу!", "Amen!" ("Амінь!") – "Хай буде так!", "З нами Бог!"; громадян д-ви: "Батьківщина або смерть!" (араб. країни); чл. артілі – "Один за всіх, всі за одного!" тощо.

Д. відомі з часів античності, а як елементи гербів в Зх. Європі – з 13–14 ст. В Україні такі Д. набули поширення в 16–18 ст. Тоді склалися такі групи Д.: особисті; родові; держ.; глав урядів; церк. ієрархів; чернечих орденів та монастирські; міст; областей, істор. провінцій, регіонів та стародавніх д-в, що втратили самостійність; нац. автономій; бойові заклики (кличі); воїнських частин та з'єднань; на орденах і медалях; корпоративні (профспілок, т-в, цехів тощо).

Існують також девізи на честь тих чи ін. подій: на закінчення буд-ва ("Хай стоїть цей храм віки!"), на честь істор. події ("Хай не померкне в віках воїнська слава полеглих в бою за звільнення міста…"), на ознаменування ювілейної дати; на шану померлих тощо. Чимало особистих девізів із часом перетворилося на династичні й держ. Так, Д. принца Вільгельма Оранського "Я стримую!" – став держ. Д. Королівства Нідерландів; бойовий клич англ. королів часів Столітньої війни 1337–1453 – "Бог і моє право!" – Д. Сполученого Королівства Великої Британії та Пн. Ірландії.

Беджі та імпреси (фігурні девізи) фактично є емблемами нац. або династичного характеру. Фігурний Д. Шотландії – реп'ях, Уельсу – цибуля-пір, Англії – троянда. Особливу за формою групу становлять літерні девізи та девізи енігматичні (див. Енігматичні зображення). Поширеними є Д. на стрічках. Шрифт написання таких Д. має бути простим і максимально чітким, зокрема, на чорну стрічку його наносять білою фарбою. Згідно з геральдичними приписами словесні Д. не виконують золотом і сріблом, то привілей літерних (вензельних) девізів.

Чимало сучасних країн мають держ. девізи. Так, девіз Бельгії – "Союз дає силу", Іспанії – "Велика свобода без меж", Польщі – "Єще Польща не згінела!" (не офіц.), Саудівської Аравії – "Немає Бога, крім Аллаха, і Мухаммад – пророк Аллаха" (заг.-мусульманський Д.), США –"При розмаїтті – єдині!", Франції – "Свобода, Рівність і Братерство". У Чехословаччині існував Д. глави д-ви – президента – "Істина перемагає!"

Спец. дослідженнями Д. займаються геральдика, генеалогія, просопографія.

дата публікації: 2004 р.

Література:
  1. Бойницкий С.Н. Гербовые девизы русского, польского. финляндского и прибалтийского дворянства. СПб., 1910
  2. Девиз. В кн.: Лукомский В.К., Типольт Н.А. Русская геральдика: Руководство к составлению и описанию гербов. Пг., 1915
  3. Введение в специальные исторические дисциплины. М., 1990
  4. Похлебкин В.В. Международная символика и эмблематика. М., 1995.

Посилання:
  • ЧЕХОСЛОВАЧЧИНА
  • ЕНІГМАТИЧНІ ЗОБРАЖЕННЯ
  • ГЕНЕАЛОГІЯ ІСТОРИЧНА
  • ГЕРАЛЬДИКА
  • ГЕРБ
  • ОРГАНІЗАЦІЯ УКРАЇНСЬКИХ НАЦІОНАЛІСТІВ
  • ПРОСОПОГРАФІЯ
  • УКРАЇНСЬКА ПОВСТАНСЬКА АРМІЯ (УПА)

  • Пов'язані терміни:
  • ДЕРЖАВНІ НАГОРОДИ РОСІЇ
  • ЕНІГМАТИЧНІ ЗОБРАЖЕННЯ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)