ЕНЦИКЛОПЕДІЯ ІСТОРІЇ УКРАЇНИ


Пошук
у тексті
статей
логіка:
А  Б  В  Г  Ґ  Д  Е  Є  Ж  З  И  І  Ї  Й  К  Л  М  Н  О  П  Р  С  Т  У  Ф  Х  Ц  Ч  Ш  Щ  Ю  Я  
Гасла
(пошук у заголовках)
логіка:

ДЕЙЧ ЛЕВ ГРИГОРОВИЧ

  Бібліографічне посилання: Усенко П.Г. ДЕЙЧ Лев Григорович [Електронний ресурс] // Енциклопедія історії України: Т. 2: Г-Д / Редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. НАН України. Інститут історії України. - К.: В-во "Наукова думка", 2004. - 688 с.: іл.. – Режим доступу: http://www.history.org.ua/?termin=Deych_L (останній перегляд: 18.02.2019)
Енциклопедія історії України ( Т. 2: Г-Д ) в електронній біблотеці

ДЕЙЧ ЛЕВ ГРИГОРОВИЧ

ДЕЙЧ Лев Григорович (08.10(26. 09).1855–04.08.1941) – революц. діяч, публіцист, перекладач, мемуарист, історик. Н. в м-ку Тульчин у родині купця. Навч. в першій, а потім – другій київ. г-зіях, займався репетиторством, доброчинно викладав у шк. для бідних єврейс. сиріт (талмуд-торі). 1874 під впливом ідей "долгушенців" намагався "піти в народ" (див. "Ходіння в народ"), став одним із лідерів гуртка І.Фесенка. 1875 на кошти Д.Лизогуба вів соціаліст. пропаганду серед молоканів у с. Астраханка Бердянського пов. Таврійської губ. (нині село Мелітопольського р-ну Запоріз. обл.) Того ж року волонтером вступив до піхотного полку, дислокованого в Києві, пристав до т-ва "південних бунтарів".

1876 влаштував утечу ув'язненого революціонера С.Лур'є, а, оскільки був у цей час відсутнім на службі, командир д-зії П.Ванновський віддав його до військ. суду. Д., уникаючи кари, з армії перейшов на нелегальне становище, взяв участь у замахові на зрадника "Київської комуни" М.Гориновича. Друкувався в газ. "Новороссийский телеграф" (Одеса).

1877 з Я.Стефановичем та І.Бохановським організував "Таємну дружину", за що був арештований властями та ув'язнений. Уночі з 7 на 8 черв. (26 на 27 трав.) 1878 втік з Лук'янівської тюрми, дістався Кременчука, потім – Санкт-Петербурга (де принагідно розробив детальний план убивства шефа жандармів ген. Миколи Мезенцова, аби виконавець терористичного акту С.Кравчинський врятувався з місця нападу) й далі – Швейцарії.

Повернувшись із-за кордону 1879, приєднався до "Землі і волі", а після її розколу – до "Чорного переділу". 1880 таємно емігрував. Із власною передмовою видав перекладену ним рос. мовою брошуру К.Маркса "Наймана праця та капітал" (Маркс К. Наемный труд и капитал. Женева, 1883), ініціював створення групи "Визволення праці", заснував у Женеві друкарню для поширення марксистської літ. За спробу допровадити до Російської імперії транспорт безцензурних книжок 1884 затриманий у Німеччині, переданий царському урядові. Відбув за вироком Одес. військ. суду покарання – каторгу терміном 13 років і 4 місяці у Сх. Сибіру, після чого утримувався на засланні в Забайкаллі. Наприкінці 1890-х фактично редагував газ. "Амурский край" у Благовєщенську (нині місто в РФ).

1901 знов утік за кордон. Вступив до створеної В.Леніним "Закордонної ліги російської революційної соціал-демократії", ввійшов до її адміністрації. Працював у вид. "Искра" і ж. "Заря". Як чл. Закордонного бюро організаційного к-ту підключився до підготовки II з'їзду Російської соціал-демократичної робітничої партії (РСДРП), на ньому став меншовиком.

1905 прибув до Росії. 1906 зазнав нового арешту та був відправлений до Сибіру, проте здійснив чергову втечу. 1907 брав участь у V з'їзді РСДРП (Лондон) і Штутгартському міжнар. соціаліст. конгресі. До 1911 мешкав у Франції, до осені 1916 – у США (співробітничав у нью-йоркських час. "Свободное слово", "Голос правды", "Новый мир", паризькій газ. "Призыв", петерб. ж. "Вестник Европы", петерб. ж. "Современный мир" тощо).

1916–1917 перебував в Англії, після Лютневої революції 1917 – в Петрограді (нині м. С.-Петербург), був одним із редакторів газ. "Единство" (у трав. того року заявив, що, як і Г.Плеханов, не вважає себе меншовиком). Негативно оцінивши Жовтневий переворот у Петрограді 1917, полишив політ. діяльність. 1918 уфундував "Комітет з увічнення пам'яті Г.В.Плеханова", випустив книгу "Г.В.Плеханов. Материалы для биографии" (М., 1922).

За документами з архівів чл. групи "Визволення праці" (у т. ч. зарубіжних колекцій) уклав 6 зб. матеріалів (1924–28), опублікував низку монографій та статей, зокрема автобіографічних робіт. Обнародував спогади про Г.Плеханова, В.Засулич, М.Кибальчича, С.Кравчинського, Д.Клеменця, І.Фесенка, В.Осинського, М.Драгоманова та ін.

Від 1928 – на пенсії.

дата публікації: 2004 р.

Праці:
  1. Драгоманов в изгнании. "Вестник Европы", 1913, № 10
  2. Украинская и общерусская эмиграция. Там само, 1914, № 8
  3. С.М.Кравчинский. Пг., 1919
  4. За полвека, т. 1–2. М.–Берлин, 1922–23
  5. Социалистическое движение начала 70-х годов в России (к полувековому юбилею). Ростов-на-Дону, 1925
  6. Четыре побега. М.–Л., 1926
  7. Роль евреев в русском революционном движении. М.–Л., 1926
  8. Чигиринська справа. Х., 1929.
Література:
  1. Дебагорий-Мокриевич В. По поводу статьи Дейча "Украинская и общерусская эмиграция", "Украинская жизнь", 1915, № 2
  2. Ефремов С. О том, что было и чего не было (по поводу воспоминаний г. Дейча). Там само, № 10, 11–12
  3. Тарле Е.В. Выдача Л.Г. Дейча. "Былое", 1917, № 3(25)
  4. Фигнер В., Прибылева-Корба А., Чернявская-Бохановская Г., Прибылев А. Л.Г. Дейч и "Народная воля", "Былое", 1924, № 25
  5. Дейч Лев Григорьевич. В кн.: Большая советская энциклопедия, т. 21. М., 1931
  6. Второй съезд РСДРП. Протоколы. М., 1959
  7. Первая марксистская организация России – группа "Освобождение труда" (1883–1903). М., 1984
  8. "Народная воля" и "Черный передел". Л., 1989
  9. Деятели СССР и революционного движения России: Энциклопедический словарь Гранат. М., 1989
  10. Светленко С.И. Революционно-народническое движение 70-х годов XIX века на Украине в воспоминаниях современников. Днепропетровск, 1990.

Посилання:
  • БОХАНОВСЬКИЙ ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ
  • ЧОРНИЙ ПЕРЕДІЛ
  • ДОЛГУШИНЦІ
  • ДРАГОМАНОВ МИХАЙЛО ПЕТРОВИЧ
  • ФЕСЕНКО І. Ф.
  • ИСКРА
  • ХОДІННЯ В НАРОД
  • КРАВЧИНСЬКИЙ СЕРГІЙ МИХАЙЛОВИЧ
  • КРЕМЕНЧУК
  • КИБАЛЬЧИЧ МИКОЛА ІВАНОВИЧ
  • КИЇВСЬКА КОМУНА
  • ЛЕНІН ВОЛОДИМИР ІЛЛІЧ
  • ЛУК'ЯНІВСЬКА ТЮРМА
  • ЛЮТНЕВА РЕВОЛЮЦІЯ 1917
  • МОЛОКАНИ
  • ОДЕСА
  • ОСИНСЬКИЙ ВАЛЕР'ЯН АНДРІЙОВИЧ
  • ПІВДЕННІ БУНТАРІ, КИЇВСЬКІ БУНТАРІ
  • ПЛЕХАНОВ ГЕОРГІЙ ВАЛЕНТИНОВИЧ
  • РОСІЙСЬКА ІМПЕРІЯ
  • РОСІЙСЬКА СОЦІАЛ-ДЕМОКРАТИЧНА РОБІТНИЧА ПАРТІЯ (БІЛЬШОВИКІВ)
  • САНКТ-ПЕТЕРБУРГ
  • СТЕФАНОВИЧ Я. В.
  • ТАЄМНА ДРУЖИНА
  • ТУЛЬЧИН, МІСТО ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ВАННОВСЬКИЙ ПЕТРО СЕМЕНОВИЧ
  • ВИЗВОЛЕННЯ ПРАЦІ
  • ЗАСУЛИЧ ВІРА ІВАНІВНА
  • ЖОВТНЕВИЙ ПЕРЕВОРОТ У ПЕТРОГРАДІ 1917
  • ЗОРЯ

  • Пов'язані терміни:
  • БОХАНОВСЬКИЙ ІВАН ВАСИЛЬОВИЧ
  • ДЕБАГОРІЙ-МОКРІЄВИЧ
  • ЄВРЕЇ В УКРАЇНІ
  • ЛИЗОГУБ ДМИТРО АНДРІЙОВИЧ
  • ЛУК'ЯНІВСЬКА ТЮРМА
  • ОСИНСЬКИЙ ВАЛЕР'ЯН АНДРІЙОВИЧ
  • ПІВДЕННІ БУНТАРІ, КИЇВСЬКІ БУНТАРІ
  • ТУЛЬЧИН, МІСТО ВІННИЦЬКОЇ ОБЛ.
  • ВАРИНСЬКИЙ ЛЮДВИК СЕВЕРИНОВИЧ
  • ВИЗВОЛЕННЯ ПРАЦІ


  • (тексти та зображення доступні на умовах ліцензії Creative Commons
    із зазначенням авторства — розповсюдження на тих самих умовах)